63 тис. грн вимагає у мерії міста Донецьк 30-річний Дементiй Скульський. 24 березня на його машину "субару" впав 12-метровий клен.
— Утром ехал по проспекту Коммунаров, до работы оставалось метров пятьсот, а я застрял в пробке! — згадує Скульський. — Вдруг: "Бабах!" Оглянулся — крыша вдавлена. Вылез — с тротуара упало здоровое дерево — перегородило две полосы и сплющило мою машину. Если бы на заднем сидении ехали люди — хана! Гаишники вызвали "зеленстроевцев". Те распилили ствол на куски. Мою машину пацаны дотолкали до работы. Кум говорит: "Поехали пить водку — тебе крупно повезло!".
Дементій купив машину торік за 180 тис. грн. Дерево зім"яло дах, задні крила і багажник. Ремонт обійшовся в 63 тис. грн. Тепер чоловік через суд вимагає від міської влади відшкодування. Каже, наступного тижня за кілька метрів від його офісу привалило деревом ще одну машину, із працівниками ДАІ.
— А ти розкажи, як ми ходили до директора "Зеленбуду" і він нам сказав: "Идите на х…" — підказує Скульському його адвокат Євгеній Піткельов, 40 рокiв. Вони чекають засідання Ворошиловського райсуду Донецька. Повз швидко проходить чоловік в окулярах.
— А ви на суд не залишитеся? — звертається до нього Скульський. Пояснює: — Це відповідач, юрисконсульт із міськвиконкому.
— Мій робочий день закінчується, — кидає той на ходу.
Запитую, як він ставиться до вимог Дементія.
— Та його адвокат закинув якийсь лівий позов! Хай розбереться, на чиєму балансі було те дерево! — каже.
На годиннику 17.00. Секретар запрошує до залу. Переді мною входить сивий чоловік. "Той, який нас послав", — шепоче Піткельов.
Заходить суддя. Замість мантії на ній сукня.
— Це дерево не значилося в мене на балансі! — каже директор комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району Донецька Валерій Лямзін, 61 рiк.
— А в кого значилося? — перебиває суддя.
Поехали пить водку — тебе крупно повезло!
— Не знаю — запитайте в управлінні по благоустрою. Але цієї магістралі, де впало дерево, на моєму балансі немає. У донецькому Ботанічному саду дали акт — ось візьміть, — простягає папір секретареві. — Американському клену, що впав, 50–55 років. Цій культурі не подобається наш південний степовий ґрунт. Ботсад двічі пропонував меру зробити програму зносу дерев, які молодші 80 років. Зараз десятки дерев падають…
— Спасибі за інформацію, — говорить суддя — На минулому засіданні представник міськради нам нічого не міг пояснити.
— А може, дерево бути нічийним? — запитую в Лямзіна після закінчення суду.
— Воно або в когось на балансі, або у власності міста, — відповідає чоловік.
— Спробуйте зрубати і відразу взнаєте, що нічиїх дерев немає. За догляд відповідають органи місцевого самоврядування, — долучається до розмови адвокат Піткельов.
Їдемо на місце події. Скульський показує пеньок від дерева, яке вивалилося з коренем. Стовбур діаметром 70 см.
Із хвіртки одноповерхового будинку N93 визирає жінка років 50.
— Це дерево давно хилилося над дорогою, — жінка представляється Валентиною Анатоліївною. — Два роки я просила його прибрати, попереджала. І в райвиконком дзвонила, і в міськвиконком! "А ви за себе думайте, а не за людей", — сказали в райвиконкомі. А в "Зеленбуді" відповіли: Дайте 1000 гривень, спиляємо".
— Влада не любить ні за що відповідати, — коментує Євген Піткельов. — Але 2001 року Сосновський райсуд Черкаської області виніс ухвалу у схожій справі. У Черкасах кленом убило жінку, яка йшла пішохідною доріжкою. За позовом її сина Едуарда Колодницького суд стягнув із комітету житлово-комунального господарства міськвиконкому 9500 гривень. А з житлово-комунального підприємства, за яким була закріплена територія, — ще 21 тисячу за моральну шкоду.
3 
1
Коментарі