— Возвращалась вечером домой. Во дворе увидела, как соседи выносят мои вещи в мусорные баки. На вопросы не отвечали. Сказали, если что-то подниму, и меня на помойку отправят. К квартире подходить было страшно. Осталась на улице, — каже 70-річна Людмила Чмелевська з Одеси. Вона місяць мешкала на сходах біля свого будинку на Олексіївській площі, 7.
Людмила Олексіївна працювала в науково-дослідному інституті при Міністерстві харчової промисловості. Зараз — на пенсії. Має інвалідність із дитинства — в 4 роки потрапила під авто, відтоді права нога не згинається. Одружена не була. З єдиним 38-річним сином стосунків не підтримує.
— Я народилася в цьому будинку, а тепер мене виживають сусіди — Таровіни і Добрянські. Знають, що за мене заступитись нікому. Хочуть мою квартиру зайняти. Все для того роблять, — продовжує Людмила Олексіївна.
Двоповерховий будинок розташований неподалік ринку Привоз, зведений 1892 року. У ньому заселені 22 квартири.
— Четвертий рік живу без комунікацій. Сусіди обмежили доступ до води, обрізали газові труби, — розповідає жінка. — Щодня приносила собі літр-півтора води, аби попити і обтертися. Зимою було геть нестерпно. Щоб не замерзнути, одягала побільше речей. Один із сусідів дозволяв набирати в нього теплу воду. Однак потім і йому стали погрожувати за те, що помагає. Я залишилася без підтримки.
— Около десяти вечера Люда позвонила нам: "Приезжайте. Меня бьют, к утру могу не дожить". Помчались к ней с сыном. По всему двору валялись вещи, посуда, — згадує 52-річна Наталія Іванівна, знайома Людмили Олексіївни. — Дві жінки й чоловік лізли з кулаками до Люди. Коли побачили нас, трохи притихли. Ми до п'ятої ранку її стерегли. Зібрали частину речей, відвезли до себе. Просили Люду поїхати до нас, місця всім вистачить. Вона відмовилася.
50-річна Оксана та 55-річний Володимир Добрянські купили квартиру на початку 2000-х. Живуть із дочкою. Олександра Таровіна, 35 років, мешкає з батьком, який переніс інсульт, цивільним чоловіком Олександром і синами 15 й 6 років.
— Ляля, так мы Люду все называем, из интеллигентной семьи. Всю жизнь работящая была. А соседи решили ее уничтожить — жлобня, — говорить сусідка 66-річна Людмила. — Усе їх дратувало. Винесе у двір речі сушити — відразу скандал. Сама з ними не могла впоратись. Вона жінка тендітна, в роках. Старалась уникати будь-яких контактів, але не вийшло. Боїмося, що від свого вони не відступлять. І дотиснуть Лялю.
Людмила Олексіївна не має де готувати їжу. Харчується в церкві, куди ходить на службу, або в центрі допомоги безпритульним.
— Коли жила на вулиці, на ніч одягала два светри, накривалася дублянкою, — каже. — Спала до п'ятої ранку, поки люди не починали ходити. У мене все було чистеньке, акуратно складене. Проте сусіди і на сходах діставали. Як не мазутом все замастять, то водою заллють.
Сусіди, на яких скаржиться Людмила Олексіївна, спілкуватися відмовилися. Справою займається поліція.
— Сусіди Чмелевської кажуть, що жінка засмітила балкон непотребом. Через це між ними виникали сварки, — говорить Ігор Волокітенко з обласної поліції. — Просили, аби прибрала. Вмовляння були марними, тому повикидали речі на вулицю. Ми проконтролювали, щоб жінка повернулася до своєї квартири. Щодня туди навідується дільничний. Встановили, що Чмелевська не раз зверталася в різні інстанції зі скаргами на сусідів. Опитуємо свідків щодо їх достовірності.
2 
1
Коментарі