— Десь по десятій ранку мені на мобільний дзвонять: "Ігорю Коземку ліфтом голову відрізало, біжи сюди", — розповідає Роман Ніколаєв, 34 роки, голова Добротвірської селищної ради Кам'янко-Бузького району на Львівщині. — Я подумав, хтось так жартує, ще й усміхнувся. Але схопився і побіг до його будинку.
29 листопада в новобудові на вул. Сагайдачного, 13 місцевий Ігор Коземко, 42 роки, загинув у ліфті. Він із дружиною Надією, 41 рік, піднімався на четвертий поверх. Везли газову плиту — родина умебльовувала нову квартиру. Надія вийшла першою, чоловік висунув плиту, рушив за нею. Але раптом двері закрилися, затиснули його посередині тулуба. Ліфт поїхав угору, між четвертим і п'ятим поверхом зупинився. Ігоря здавило. Через перелом грудної клітки і крововилив у внутрішні органи він миттєво помер.
— Я як прибіг — Надія під під'їздом сиділа в повному шоці. Вона двічі непритомніла, фельдшерка їй колола заспокійливе, — продовжує Роман Ніколаєв. — На поверсі було повно людей, але витягнути Ігоря ніхто не міг, так сильно його затиснуло. Половина тіла була в ліфті, а по пояс висів із кабіни. Приїхали еменесники, ломом зрушили ліфт із місця. Пульсу в Ігоря не було.
Селище Добротвір розташоване за 50 км від Львова, там живуть трохи менш як 10 тис. осіб.
У селищі є теплова електростанція, де працюють більшість місцевих. На околиці підприємство спорудило комплекс із десяти 9-поверхівок, квартири дають працівникам. Будинок, де сталася трагедія, здали в експлуатацію чотири роки тому. Мати Ігоря Коземка отримала там однокімнатну квартиру.
Ліфт вантажопідйомністю 250 кг почав працювати торік. Обслуговувало кабіну Червоноградське приватне підприємство "Метол".
— За ліфти приходила квитанція — за місяць то 15, то 20 гривень. Але не завжди вони добре їздили. Я сама раз була застряла, хвилин 5 прождала, потім він cам рушив, — каже двірничка Марія Степанівна, 58 років.
У Надії Коземко двоє синів від першого шлюбу — 19-річний Ярослав і 13-річний Вадим. З Ігорем мали спільну дочку 8-річну Ярину. Вона хвора на дитячий церебральний параліч. Надія — перукар. Ігор працював у районному будинку культури організатором заходів, був тамадою на весіллях, прислужував у церкві, співав у хорі. Заочно навчався на режисера в Київському університеті ім. Карпенка-Карого. Організував дівочий колектив барабанщиць у селищній школі.
Ховали чоловіка 30 листопада. На похорон прийшли понад 200 людей. Дівчата грали на барабанах.
— Я ще позавчора говорив із Ігорем про концерти до новорічних свят, а сьогодні поховали його, — каже Петро Замула, 50 років, голова Кам'янко-Бузької райдержадміністрації. — Прокуратура взяла цей нещасний випадок під свій контроль, працює комісія. За кілька днів скажуть результати та причини трагедії — чи це несправність ліфту чи людський фактор.
3 
1
Коментарі
2