Ексклюзиви
Пʼятниця, 27 липня 2007 07:00

Лідія Ушакова три роки шукає онуків

"Тільки получила пенсію, поїхала до онуків в Гадяцький дитбудинок, — згадує серпень 2004 року 67-річна пенсіонерка Лідія Ушакова з села Бутенки Кобеляцького району на Полтавщині. — Я коли раніше приїжджала, діти до мене горнулися. А тут на вході зустріла чужа дівчинка, побачила мене й розплакалася".

Лідії Ушаковій вихователька сказала, що її онуків саме всиновляють американці. Ушакова постукала в закриті двері кабінету директорки дитбудинку Варвари Бузоло й повернулася додому.

Лідія Олександрівна нині живе сама. До пенсії жінка служила у військовій частині, командувала взводом телеграфістів. Єдина донька Світлана довгий час жила з матір"ю.

Світлана двічі виходила заміж. Від першого чоловіка Володимира Бєсова має синів Максима і Віталія. Від другого — Миколи Зіненка 1998 року народила Славіка, а за рік — Юлю.

Усіх чотирьох дітей доглядала баба. Світлана з чоловіком постійно моталися по заробітках. Ушакова не приховує, що донька заглядала в чарку. 2002 року жінку позбавили материнських прав. Опікуном стала Лідія Олександрівна. Двох старших виростила. Але потім із віком за всіма глядіти ставало все важче. Славіка та Юлю забрали до дитбудинку "Веселка", Максима й Віталія — в інтернат.

На вихідні бабуся провідувала дітей. Літом забирала. Директорка дитбудинку забороняла забирати дітей в село, тому бабуся спеціально винаймала квартиру в Лубнах, де й гостювали діти. Старші хлопці зараз дорослі і їздять із мамою по заробітках.

15 квітня 2004 року директорка дитбудинку направила листа до Бутенківської сільради. Просила позбавити Ушакову опікунства. Мовляв, хлопчикові треба в школу, а форму купити нікому. А діти з опікуном не можуть бути на повному держзабезпеченні.

Сільрада виконала прохання. На засідання Ушакову не запросили — жінки в селі саме не було.

— Хотіли позбавити опікунства тимчасово, — каже секретар сільради Валентина Дрига, 49 років. — Ушакова ж завжди в роз"їздах, по три місяці в селі не з"являється. У вересні повернули б бабі право опіки.

Cотні дітей вивезли в Америку, де вони — невідомо

По рішенню Гадяцького райсуду 26 серпня Юлю і Славіка всиновило американське подружжя Стівен та Шеррі Вейтнойєри. Славік став Джейкобом Генрі, а Юля — Джуліаною Елізабет Вейтнойєр. Баба Ліда про це дізналася за кілька місяців. Відтоді намагається онуків розшукати.

— У київському Центрі усиновлення зі мною не говорили, — бідкається вона. — Кажуть: "Ви дітям — ніхто". Я ж лише хочу знати, як вони. Хоч по телефону почути.

Долею Зіненків зацікавилися журналісти Полтавського медіа-клубу.

— Чиновники із Центру усиновлення порушили закони, — каже його президент Людмила Кучеренко. — Позбавити опікунства може тільки суд, а не сільрада. На момент всиновлення діти мали опікуна, їх не можна було всиновлювати. Чиновники не спитали згоди на вивезення дітей у їх повнолітнього брата Максима.

Відомості про дітей, які можуть бути всиновлені, щонайменше рік мають перебувати в базі даних. Якщо за цей час їх не усиновить українець, тоді пропонують іноземцям. Із часу позбавлення опікунства минуло три місяці.

— У нас сотні дітей вивезли в Америку, де вони — невідомо, — зітхає перший заступник Департаменту з питань усиновлення Міністерства сім"ї та молоді України Валентина Глущенко. — Американці проти втручання в їхнє життя, працівників українських консульств не пускають. Ми хотіли зупинити всиновлення в Америку, доки не знайдемо вивезених дітей. На департамент почали тиснути так, що мусили відмовилися. А центр, який займався усиновленням Зіненків, торік закрили. Про них ми нічого не знаємо.

У Міністерстві закордонних справ України запевняють, що з дітьми все гаразд.

— Американські усиновителі не хочуть підтримувати стосунків з українцями, — каже В"ячеслав Воздіган із МЗС. — Вони вважають, що виховують американців. За розголошення таємниці усиновлення там можуть покарати.

Вейтнойєри вивезли Зіненків в американське місто Райтсвел Біч. Потім переїхали до столиці Північної Каліфорнії місто Райлі. Номер їхнього домашнього телефону не відповідає.

Стівен працював раніше в університеті Північної Кароліни. Його колишні колеги чули про усиновлення, але ніколи не бачили дітей. Бабуся писала листи Вейтнойєрам, але вони поверталися з надписом "адресат вибув".

— Торік мені прислали з Америки фото онуків, — згадує бабуся. — Воно якесь підозріле.

В українському Науково-дослідному інституті судово-медичної експертизи кажуть, що порівняти американські й українські фотографії Зіненків неможливо. Обличчя дітей спотворені — малі мружаться, знімок неякісний. Експерти сумніваються, що на американських фото саме Зіненки.

— У Юлі пірамідальний малюнок рота, верхня губа піднята. А на фото губи в дівчини рівні, — кажуть експерти.

У Гадяцькому дитбудинку нічого не знають про долю Славіка та Юлі Зіненків. Директор Варвара Бузоло нині на пенсії, від пояснень відмовляється.

Зараз ви читаєте новину «Лідія Ушакова три роки шукає онуків». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1417
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода