"Мы договаривались с Олегом пойти на рыбалку, — розповідає Олександр Балагуш — друг і колега 32-річного капітана міліції Олега Гурова. — В четверг 11 мая вечером посидели в кафе, и в полдесятого я отвез его домой. Утром следующего дня — звонок из милиции. Оказывается, Олег заставил жену делать битки, и Наташа ножом ударила его в сердце. Я не верил".
Молодший лейтенант 25-річна Наталія Гурова з майбутнім чоловіком познайомилася на роботі. У Добропільському райвідділі міліції Донецької області Олег працював оперуповноваженим, Наталя — у відділі кадрів. Одного разу оперативники затримали наркоторговку й звернулися до Наталі, щоб та обшукала її. Після успішної операції всі пішли в кафе. Наташа трохи випила, попросила капітана сісти за кермо її машини та відвезти додому. Через кілька місяців вони почали жити разом, а у жовтні 2005 року одружилися. Невдовзі народився син.
Мама Наталі працює в Італії. Вона подарувала молодятам чотирикімнатну квартиру. За тещині гроші зробили євроремонт, купили нові меблі.
— Еще года не прошло, как Гуровы в наш дом заселились, — розповідають сусіди знизу. — А вот жизни у молодых не было. Мы удивлялись: у них грудной ребенок, и постоянно дебоши. Думали даже в милицию жаловаться. Так они сами ж милиция. И крестный отец Наташи — замначальника милиции города Кесоян.
Сусіди чули, як у четвер уночі Гурови сварилися.
— Был уже час ночи и такой топот — из кухни в зал и обратно, — кажуть. — Потом Наташа выбежала на площадку в миниатюрной ночнушке и заорала: "А-а-а! Не может быть, он жив". Ее крики слышали даже на улице.
Наряд міліції знайшов жінку в тій же кімнаті, що й тіло чоловіка. В істериці вона залізла під комп"ютерний стіл. У СІЗО Наталю не забрали, бо на руках вона мала грудну дитину. Гурову звинуватили в убивстві в стані сильного душевного потрясіння.
"Не пара она ему была, — кажуть колеги Олега з райвідділу, які побажали залишитися невідомими. — Он — душа-человек. А про таких, как Наташа, говорят "мало росту, да много злости". Она как-то брата арматурой огрела, а другого мужика бутылкой по голове. Заходим, помню, в кабинет. Олег жене: "Кися, кися". Дальше что-то не так сказал, а она его с размаху — хлусь по лицу. И нас не постеснялась".
Для Олега шлюб із Наталею був другим. Перша його дружина подала на розлучення, звинувативши чоловіка в невірності. Якийсь час вони ще жили в одній квартирі разом. Потім колишня дружина почала зустрічатися з іншим. Олега це зачепило, і він одразу зійшовся з Наталею.
У райвідділі не приховують, що Олег "многим женщинам нравился и некоторым не отказывал". Через його пізні повернення додому почала скандалити й друга дружина. Наталя ревнувала — не довіряла чоловікові ключі від купленого тещею "Деу Ланоса". Бувало Олег приходив на роботу з подряпаним обличчям.
За тещині гроші зробили євроремонт, купили нові меблі
— В тот последний вечер приметил у него новую мобилку, — згадує Олександр Балагуш. — Олег объяснил, что старый телефон жена забросила в озеро. Решила, что ему девки звонят.
— Олег хотел уходить от жены. А мы с отцом, дураки, убеждали вернуться, — каже мама Олега Олена Гурова. — Тяжело ему было в приймах. Олег сел как-то на место водителя, а Наташа давай на него кричать: "Это твоя машина? Марш из-за руля! Заработай сначала!".
— Думаю, он ее любил. Иначе как терпеть такое? — додає Олександр Балагуш.
На похорон Олега прийшла перша його дружина. Наталії не було.
На судових засіданнях вона тримається спокійно. Не змінився її вираз обличчя й після того, як тітка Олега на суді, плачучи, підняла над головою портрет загиблого племінника.
— Гуров змусив мене робити відбивні, — каже Наталія судді. — У руках я тримала ножа. Далі нічого не пам"ятаю.
Адвокати жінки подали судді службову характеристику підсудної: спокійна, не схильна до насильства особа. Поведінку Наталі експерти пояснюють неконтрольованим вибухом емоцій.
— Гурова почала різати м"ясо, — кажуть вони. — Хоча мала його спочатку розморозити. Це була автоматизація дій, що свідчить про помутніння свідомості. Потім стався афективний вибух. Для цього інколи вистачає кривого слова чи погляду.
Наталя перебуває на підписці про невиїзд. Попри декретну відпустку її звільнили з міліції.
Нині, коли жінка гуляє з дитиною містом, намагається обходити райвідділ — щоб не потрапляти на очі друзям убитого чоловіка.
— Не понимаю, как Олег не уклонился от ножа, — зітхає Балагуш. — У него была отличная реакция. За время нашей роботы и с топором на него шли, и с ножом бросались. Олег не ожидал удара.
3 
1
Коментарі
4