вівторок, 09 вересня 2014 08:00

Ларисі Польській віддали тіло чужого сина

Автор: фото з сайта www.vk.com
  Запоріжець Дмитро Польський (ліворуч) із солдатами у 93-й механізованій бригаді Збройних сил України. З квітня служили у Дніпропетровську, потім їх перекинули на Донбас
Запоріжець Дмитро Польський (ліворуч) із солдатами у 93-й механізованій бригаді Збройних сил України. З квітня служили у Дніпропетровську, потім їх перекинули на Донбас

2 вересня в Запоріжжя привезли тіла 50 солдатів, загиблих у зоні антитерористичної операції. На упізнання сержанта-зв'язківця 93-ї механізованої бригади 25-річного Дмитра Польського викликали батьків.

— В тот день я молилась в церкви, — згадує 47-річна Лариса Польська. — Тут дзвонить мені баба Діминого однокласника Валєрки Анушкіна: "У морг привезли трупи. Там ваш Діма". Я — одразу в морг, вся на нервах. Відкриваю труну: слава Богу, не наш! Тіло було дуже понівечене, голова прострелена. Я одразу сказала, що то не Дімка. У сина два верхні зуби квадратні, поряд — круглі. А в цього всі чотири круглі. У Дімки нога 48-го розміру, величезна рука, баскетбольного м'яча тримав. А в цього хлопчика 43-й розмір ноги й маленька ручка.

 Олександр і Лариса Польські відмовилися забирати тіло. Їх кілька днів переконували, що насправді в труні Дмитро, А кінцівки — всохли на сонці. Подружжя замовило ДНК-експертизу. Результати будуть за два тижні.

— Я й так знаю, що то не Дімка. Навіть натільний хрестик не такий, як у сина, — продовжує Лариса Олександрівна. — У нашого — срібний, 4-сантиметровий, на приплюснутому ланцюжку, а в цього — зовсім маленький. У військовій прокуратурі після того, як побачили фотографії Дмитра, визнали: у труні — інший солдат. Але який — не знають.

Дмитро — єдиний син Олександра й Лариси Польських. Жив із батьками, закінчив Запорізький національний технічний університет, працював інженером-технологом на підприємстві "МоторСіч".

— Відслужив у армії, у квітні торік вернувся молодшим сержантом. А цього квітня йому дали сержанта й забрали на війну, — плаче Лариса Олександрівна. — Як прийшла повістка, радів: "Я йду захищати свою країну". Часто дзвонив, розповідав, що він у Дніпропетровську. Казав, що в зону АТО їх не везтимуть. Не признався, що опинився в Іловайському котлі. Це ми від його друзів дізналися. Востаннє дзвонив 28 серпня, з чужого номера. Кудись біжить, кричить: "Усе в порядку. Я свій телефон утопив, буде зв'язок — передзвоню". Зараз кажуть, що він у полоні. Я вірю, що син живий, повернеться. Та його нема ні в списках живих, ні мертвих. Єдине, що знаю — з Іловайська йшла колона, він був у вантажівці.

Зараз ви читаєте новину «Ларисі Польській віддали тіло чужого сина». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути