42-річного Валентина міліція трьох областей шукала майже півтора року. А допомогла затримати грабіжника 70-літня баба Віра, що живе в селі Літки Лугинського району на Житомирщині.
Віра Пархомчук увечері поверталася додому. Жінка жила сама. Відразу помітила, що поки її не було, до хати хтось заліз, — двері були відчинені. Вона хутко їх замкнула і побігла до сусідів викликати телефоном міліцію.
Валентин же нічого й не запідозрив. Спокійно сидів на кухні та чекав на стареньку, як це вже не раз робив із попередніми своїми жертвами. Чоловік хотів налякати бабусю ножем і відібрати гроші. Ніяк не міг збагнути, чому це жінка десь так бариться. Чекав довгенько. Та замість бабусі до хати зайшли міліціонери. Грабіжник з кількарічним досвідом був просто шокований. Дві години не міг і слова промовити.
— Бабуся дуже спритна як на свої роки, — розповів "ГПУ" Юрій Бовсуновський, 29 років, начальник райвідділу міліції Лугинського району. — Хоч і злякалася, але не розгубилася.
Валентин жив разом із дружиною Лілею та п"ятьма дітьми у містечку Шацьк, що у Володимир-Волинському районі на Волині. У 1995 році він офіційно розлучився, однак сім"ю не покинув. Зараз Лілія вагітна. Найближчим часом подарує Валентинові дитину. Вже шосту. Вісім років тому Валентина судили за розбійний напад. Він тоді відбув покарання.
Часто родині не вистачало грошей, тому Валентин їздив до Києва на підробітки. Завжди привозив живу копійку. Однак рідні не знали, як та копійка зароблялася.
Якось, десь півтора року тому, Валентин їхав потягом до столиці. Грошей, як завжди, було обмаль. Уранці вийшов на залізничній станції у невеличкому селі. Розпитав у селян, де тут поблизу знайти самотню бабусю. Мовляв, хоче їй допомогти. Вдень завітав до старої, обстежив її будинок і дізнався, як можна туди пробратися. Увечері, щойно господиня заснула, вліз через горище, залякав стареньку та відібрав її заощадження. Сів на потяг і поїхав далі. Додому повернувся не з порожніми кишенями. Вже через кілька днів повторив "похід".
Валентин заклеїв собаці щелепи скотчем і продовжив їсти
— Забратися до хати Валентинові було неважко, — сказав Юрій Бовсуновський. — Раніше чоловік був десантником. Залякував теж просто та без церемоній. Куди дінеться 80-літня самотня бабуся, коли дужий молодий чоловік приставляє до горла ніж. Люди віддавали, хто що мав.
Після пограбувань Валентин не тікав стрімголов. Спокійно сідав за стіл на кухні, вечеряв, переважно з чаркою. Частенько спілкувався із самотньою бабцею чи дідусем, які тим часом тряслися під ковдрою. У торбу забирав все, що не встиг з"їсти.
— Було колись, що на чоловіка напав собака, — сказав Юрій Бовсуновський. — Валентин заклеїв йому щелепи скотчем і продовжив трапезу. Але не тікав.
При собі у здирника завжди була карта залізничних шляхів України. Він обирав собі маленьке село поблизу станції й там грабував. Потім сідав у поїзд та їхав далі. Нападав лише на літніх самотніх людей. У Лугинському районі тільки в Літках Валентин вчинив чотири грабунки, кілька — у сусідніх селах. Загалом же він пригадав понад 20 випадків.
— Валентин уже й не пам"ятає всіх, кого грабував. Адже працював не в одному районі і навіть не в одній області, — сказав начальник райвідділу міліції. — Ми впевнені, що пограбувань значно більше. Не виключено, що й до Києва добрався. Багато самотніх людей настільки були залякані, що не зверталися до міліції. Бувало, що відразу залізти до хати не вдавалося. На вікнах — ґрати, горище закрите на замок. Та й галас піднімати небезпечно — у хаті може бути телефон. Тоді Валентин сидів цілу ніч під вхідними дверима. Коли під ранок бабуся виходила, чоловік нападав. При собі мав ніж, ліхтарик, рукавички і торбу.
Здобутки у Валентина були щоразу різні: від 85 до 4 тисяч гривень. Чоловік каже, що "полював" насамперед на великі гроші — виплати остарбайтерам. У воєнні часи більшість пограбованих стареньких працювали на роботах у Німеччині. Уряд цієї країни виплачував їм компенсацію. Валентин знав про це.
— Прикро, — зізнався він під час допиту. — Діти забирали у батьків великі гроші та тримали в себе. Матерям чи бабусям лишали трохи для проживання — те мені й діставалось.
Нині триває слідство. Валентинові загрожує до восьми років ув"язнення.
2 
1
Коментарі
1