— Не думала, что к нам придет такое горе. И что его принесут медики, — каже 37-річна Ізіда Данильченко з міста Кременчук на Полтавщині. У животі її матері 59-річної Іннеси Гарькавенко лікарі забули шматок марлі розміром 40 на 50 см. Жінка проходила з ним п'ять місяців.
Іннеса Вікторівна живе у Кременчуці з чоловіком 60-річним Віктором Івановичем, донькою Ізідою й онукою 11-річною Єлизаветою. 30 років пропрацювала перукарем. У лютому звернулася до кременчуцької лікарні №1. Скаржилася на закрепи, набряк сідниць, сильний біль. Хірург Руслан Тонік почистив кишківник. Помітив у прямій кишці набряк, через який утворилися закрепи, накопичувався гній. Пухлина — злоякісна, другої стадії, показало гістологічне дослідження. Онкологічний хірург Олександр Кошеленко видалив її. Пряму кишку вивів назовні через живіт. Спеціальний отвір функціонує як задній прохід.
— Після операції мати пройшла три курси хіміотерапії. Почувалася погано — температура, нудота, набрякали ноги. Це нормальний стан після хімії, казав Кошеленко. Ліків не назначив, відправив додому, — розповідає Ізіда Данильченко. — Мамі гіршало. Від четвертої хімії відмовилися. Я зв'язалася із закордонними медиками. Вони порадили препарати, вітаміни. 16 червня мама пішла у ванну й почала кричати. Забігаю, а вона держиться рукою за живіт: "Щось лізе". І знепритомніла. Мені здалося, що з отвору вилізла скручена кишка. Ледь на ногах встояла. Маму понесла на ліжко. Дзвоню Кошеленку, а він: "Завтра подивлюся". Та поклав слухавку.
Гарькавенки викликали "швидку".
— Із отвору вилізло 40 сантиметрів марлі, — продовжує Ізіда Вікторівна. "Швидка" забрала маму в урологію 3-ї міської лікарні. Медик порадив дочекатися ранку. Потім прийшов Кошеленко. Витяг марлю пінцетом і каже: "З таким жити можна". Дав виписку, розвернувся й пішов. Хотів забрати марлю, але я не дала.
Зараз Іннеса Вікторівна лікується в онкодиспансері міста Олександрія Кіровоградської області. Проходить курс променевої терапії.
Олександр Кошеленко працює лікарем 19 років. Провину не визнає. Із родиною Гарькавенків говорити не хоче. У Кременчуцькій лікарні №1 провели внутрішнє розслідування. Його провину виключили.
— Онколог робив операцію стомування — витяг пряму кишку та пришив її до зовнішньої сторони живота. При таких операціях не використовують подібних серветок. Її міг забути в кишці хірург, який втручався перед тим, — каже судмедексперт Сергій Вигоцький.
— Я не маю відношення до операції в животі, — говорить хірург Руслан Тонік. Він перший надавав допомогу. — У мене інша компетенція. Таку марлю не використовую в роботі.
Деталі з'ясовують слідчі поліції.
Марлева серветка не викличе інфекцій
— Марлева серветка може бути в організмі людини кілька місяців. При цьому не викликати інфекцій і запалення. Максимум — спровокувати незначний біль і дискомфорт. Коли саме лишили серветку в череві, дізнатися важко. Це могло статися на будь-якому етапі операції. Хірурги використовують їх постійно, — каже 42-річний Олександр Рильцов, терапевт із Харкова. — Такі випадки не рідкість у лікарській практиці. У животах забувають пластикові трубки, голки тощо. У багатьох цивілізованих країнах медзаклади роблять страховку на подібні випадки. Так залагоджують конфлікт із пацієнтом.
3 
1
Коментарі
1