31 січня Генпрокуратура України закрила кримінальну справу за фактом загибелі екс-міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. Генпрокурор Олександр Медведько запевнив, що злочину немає — генерал застрелився. Рідні, друзі й медики ставлять це під сумнів.
— Я не вірю в самогубство, — каже "ГПУ" донька генерала Ірина Кравченко, 35 років. — Батько любив і цінував життя, насолоджувався ним. З результатами експертизи нас не ознайомили. Послалися на таємницю слідства, бо ми числилися як свідки, а не потерпілі. Отримаємо офіційне рішення Генпрокуратури й оскаржуватимемо його в суді.
Мертвого Кравченка виявила дружина Тетяна близько сьомої ранку 4 березня 2005 року. Він сидів з простреленою головою на стільчику в комірці, що поряд із будинком. Під ногами лежали пістолет "чізета", дві гільзи та два патрони.
— Вранці батько прокинувся в нормальному настрої, — згадує донька. — Накинув халат і вийшов вигулювати собаку. Мама пішла в душ. Коли вийшла, тата не було видно. Вибігла надвір, побачила відчинену комірчину, де ми зберігали старі меблі. Арні (кличка собаки. — "ГПУ") бігав біля дверей. Батько сидів у піжамі, куртці й туфлях. Мама не чула пострілів.
Жінка зателефонувала доньці. Та викликала правоохоронців. За фактом смерті Генпрокуратура порушила кримінальну справу, та вже 24 травня закрила її за відсутністю складу злочину. Родичі оскаржили рішення, згодом розслідування поновили.
— Батько загинув напередодні дня народження, яке ми планували святкувати на гірськолижному курорті в Австрії, — плаче Ірина. — Туди за традицією всією сім"єю їздили щороку.
Напередодні трагедії тодішній генпрокурор, а нині народний депутат від Партії регіонів Святослав Піскун запросив Кравченка на допит у справі вбивства журналіста Георгія Ґонґадзе. Допит мав початися 4 березня о 10 годині.
— Тато засмутився, — згадує донька. — Його образив не сам виклик, а як це зробили. Офіційної повістки не надіслали ні за місцем проживання, ні на його колишню роботу. Піскун викликав через телебачення. Це принизило батька. Він же не виїхав з країни, залишився принципово, хоча йому радили тікати.
Ірина стукає по столу кульковою ручкою. Ми в її офісі на столичному бульварі Лесі Українки. Жінка займається готельним бізнесом.
— Ми не знали, в якості кого тата викликали в Генпрокуратуру. Увечері 3 березня зібралися у сімейному колі, — продовжує Ірина. — Хотіли бути поруч, щоб одразу реагувати на події. Батько був офіцером. Навіть якби хотів собі щось заподіяти, зробив би це з гідністю, в офіцерському мундирі.
Замовкає, дивиться на стіл. За мить продовжує:
— Батько знав, що за ним слідкували. Його це навіть веселило. Він розповідав, що інколи підходив до спостерігачів поцікавитися, як справи. Ті вдавали, що нічого не розуміють. Звісно, тато знав, чиї це люди, але нам не казав. Хтось боявся його візиту в Генпрокуратуру.
За півроку до трагедії в Ірини народився син Артем.
— Батько хотів саме внука, хлопця, — плаче жінка. — Казав, що йому не вистачає чоловічої підтримки в бабському батальйоні. Доки був живий, майже щодня приїздив до Артемки, тримав на руках.
Друзі Юрія Кравченка теж вважають, що в нього не було причин для самогубства.
— Він був упевнений у своїй правоті, адже ніяких злочинних наказів не давав. Знав, що всі провокації проти нього — то порожні балачки, — запевняє "ГПУ" генерал-лейтенант Василь Грицак, 46 років. — До того ж у "Чізети" така віддача, що після першого пострілу Кравченко її б не втримав, щоб зробити другий.
Після першого пострілу людина не може адекватно діяти, цілитись у себе
Колеги кажуть, що до Генпрокуратури Кравченко планував іти без адвоката. "Я і оперативник, і слідчий, і керівник, і юрист, — казав екс-міністр. — Хочу допомогти слідству розібратися".
Медики також не вірять в основну версію Генпрокуратури — самогубство. Кажуть, після першого пострілу людина не може адекватно діяти, цілитись у себе. До того ж від другого пострілу не залишилось слідів від пороху — отже, стріляли з відстані. Куля ввійшла під прямим кутом до скроні. Сам Кравченко не міг так витягнути руку.
Генерала вбили за день до 54-річчя
Юрій Кравченко народився 5 березня 1951 року в місті Олександрія на Кіровоградщині. Навчався в місцевому індустріальному технікумі, Вищій школі міліції в Києві. Працював електриком на шахті, інспектором, начальником відділення карного розшуку, очолював відділення внутрішніх справ міськвиконкому, відділення з боротьби з наркоманією Управління карного розшуку МВС УРСР, Кіровоградське обласне управління міліції. Із червня 1995-го по березень 2001-го був міністром внутрішніх справ України.
Наприкінці 2000 року Кравченко став одним з учасників касетного скандалу. На записах майора Миколи Мельниченка голоси президента Леоніда Кучми, Юрія Кравченка і Володимира Литвина обговорюють убивство опозиційного журналіста інтернет-видання "Українська правда" Георгія Ґонґадзе. Через акцію "Україна без Кучми" Кравченка звільнили з поста міністра.
Із грудня 2000-го по травень 2002 року він працював губернатором Херсонщини. Потім очолював Інститут права імені святого Володимира при Міжрегіональній академії управління персоналом, а з грудня 2002-го до літа 2004-го працював головою Державної податкової адміністрації.
Колегам міністр запам"ятався своєю принциповістю і любов"ю до військового мундиру. Саме Кравченко запровадив новий фасон для керівництва — чорного кольору.
Кравченко мав двох доньок — Ірину й Олену. Дружина Тетяна Петрівна — домогосподарка, доглядає за внуком.
Кравченко відповідав за кампанію Януковича на Кіровоградщині
57-річний народний депутат Дмитро Видрін каже, що смерть екс-міністра Кравченка була вигідна багатьом.
— Він був одним з найбільш поінформованих в Україні, — розповідає Видрін про генерала. — Кравченко багато знав про минулу і нинішню владу, тому кожен другий при владі був зацікавлений у його зникненні. Генерал був бездоганним офіцером старорежимного ґатунку. Відрізнявся фанатичною ошатністю. Він не міг застрелитися в пом"ятих штанях, у яких сплять на дачах. Якби і стрілявся, то був би в мундирі з усіма регаліями або в ошатному цивільному одязі.
— Кравченка було вигідно вбити тим, хто організовував провокації проти Кучми, зокрема зі справою Ґонґадзе, — вважає генерал-лейтенант Василь Грицак. — Бо на допиті він міг розвінчати всю брехню.
— На президентських виборах 2004 року Кравченко відповідав за виборчу кампанію Януковича в Кіровоградській області, — каже колишній народний депутат Юрій Кармазін, 49 років. — Там більше півсотні мільйонів гривень просто вкрадено. Його смерть була вигідна тим, кому вигідна смерть екс-міністра транспорту Кірпи. Ці люди фінансували президентську кампанію нинішнього прем"єр-міністра.
Лідер Прогресивної соціалістичної партії Наталія Вітренко, 54 роки, називає зацікавленими у зникненні екс-міністра своїх колишніх однопартійців із СПУ Олександра Мороза та Юрія Луценка.
— Їм треба було знищити можливі докази того, що ці плівки просто склеєні й не відповідають дійсності, — припускає Вітренко. — Знищивши ключові фігури, неможливо з"ясувати, що сталося з Ґонґадзе.
3 
35413
Коментарі