— До нас упереджено ставляться. Сільська рада захотіла — і забрала дітей. Без причин, судових рішень. Написали, що діти вільно пересуваються, є загроза їхньому життю і здоров'ю, — скаржиться 39-річна Святозара Батєнкова із села Буки Житомирського району.
26 червня соціальна служба відібрала в неї дітей 11-річну Богдану, 6-річну Ангеліну та Лева, 4 роки.
Святозара живе зі співмешканцем 40-річним Дмитром Шевелюком, військовим у відставці. Раніше працювала начальником відділу продажів автомобілів "Рено" у Житомирі, зараз — у декретній відпустці, дає майстер-класи з йоги і цілительства. Обоє сповідують рідновірство: протягом року ходять босоніж, не вживають м'яса і риби.
— Ми не сироїди, — продовжує жінка. — У нашому раціоні харчування є тушене, печене, варене. Діти їли в міру і часто — овочі, фрукти, молочне, сухофрукти. Все, окрім м'яса, риби та випічки. Бо ці харчі зашлаковують організм, діти стають менш рухливі та енергійні.
Зараз троє її дітей перебувають в обласному центрі соціально-психологічної реабілітації для неповнолітніх "Сонячний дім". Житимуть там чотири місяці. Далі їхню долю має вирішити суд.
— Наші діти багато часу проводили на вулиці. Що в цьому поганого? Це ж прогулянки. Діти завжди мали кишенькові гроші. Купували, що хотіли. Всі звинувачення, що наші діти крали — безпідставні. Зараз діти замкнені. У них трапляються напади суму, хочуть додому. Ми працюємо з ними, щоб трималися, бо це для нас випробовування.
Святозара та Дмитро переїхали у Буки позаторік. Сусіди на них скаржаться.
— Вони всі ходять голяка, обливаються, моляться. Їхні діти так і на вулицю виходять — лежать на асфальті, машини їх обминають. На зауваження не реагують, — розповідає сусідка, імені просить не вказувати. — Я змушена зачиняти свою дитину в хаті. Не хочу, щоб дивилася на те. Якось їхня Богдана рвала у нас петрушку і їла. Другим разом діти випрошували сосиски у мого чоловіка. Як я пригощала їх салатом із куркою, то їли залюбки. У сусіда повиривали всі тюльпани, поїли цибульки. Зараз, як дітей немає, до них наз'їжджалося повно людей. Усі ходять босі, з вікон тільки музика гупає.
Святозара раніше була Оленою. Ім'я змінила кілька тижнів тому.
— Вони раніше жили в Корчаку (село за 11 км від Буків. — ГПУ). Теж розказували, що до них упереджено ставляться, — розповідає 63-річний Анатолій Красницький, голова Тетерівської сільської ради, до якої входять Буки. — Мама Олени купила хату в нас. І тут стали чудити. Залишають дітей самих, ті обносять городи й дерева, випрошують їжу. Не знаю, чим займаються. Просили Олену принести довідку з роботи — не принесла. Її старша донька ніколи не їздить до школи вчасно. У нас вранці ходить шкільний автобус. Але вона йде на маршрутку о 10-й, о 13:00 вже приїжджає назад. Якось уже холодно було, діти розчіпчені, у взутті на босу ногу. Моя жінка їм і носочки, і їсти дала. То вони щодня приходили, на забор вилазили. Зараз Олена-Святозара знову вагітна. Медики склали акт, що має стати на облік. Але вона не пішла в консультацію. Останнім поштовхом стало те, що дітей двічі ловили серед ночі в супермаркеті в Житомирі. Це за 30 кілометрів. Першого разу поліцейські повернули їх батькам, другого — відвезли у розподільник.
У соціальній службі у справах дітей Тетерівської громади кажуть, що родина постійно перебувала під наглядом їхніх працівників.
— Сім'ю часто провідували, бо надходили скарги, що діти голодні й без догляду. Ми проводили бесіди, роз'яснювали законодавство. Питання не в їхній вірі, а в недогляді за дітьми, — каже начальник служби Марія Присяжнюк. — Останнім часом батьки надовго залишали трьох дітей і племінника без нагляду, з порожніми каструлями. В хаті була лише якась дивна крупа, чайник з водою й порізані огірки. Діти голодують, бродяжничають, об'їдають кущі в односельців — були майже в кожному дворі. Ми попереджали, що дітей відберемо. Святозара писала розписки, але нічого не робила. Якось сказала, якщо дітей заберуть — так потрібно Вселенній. Ми зібрали ці факти й передали в суд.
Зараз Святозара Батєнкова із чоловіком готують зустрічний позов проти соціальної служби. Вимагатимуть повернути дітей.
Коментарі