— Казала Наташі: бережи діток. Але вона сама — кинуте життям дитя. Батьків нема, виросла в інтернаті. Якби чоловік попався нормальний, то, може, взяв би в руки. А її Володька — барахло. Пив, із роботи поперли, — 42-річна Світлана Козак з міста Соснівка Сокальського району на Львівщині каже про сусідку 36-річну Наталію Нізернюк. Декілька тижнів тому в неї відібрали трьох дітей, планують позбавити прав.
Соснівка — шахтарське містечко за 70 км від Львова. Наталія з чоловіком Володимиром Чернехою і дітьми 16-річним Миколою, 11-річною Вікторією та 10-місячним Владиславом винаймали кімнату в малосімейці на вул. 22 січня. Жінка працювала двірником, чоловік раніше був майстром у жеку.
У під'їзді будинку тхне собаками і брудом. Тут темно, мешканці піднімаються сходами, тримаючись за стіну.
— Наталі тут уже два тижні нема, — заходить 56-річна Наталія Гончарук. Вигулювала двох собак. — Зараз за розум взялася, хоче дітей вернути. Вона за ними геть не дивилася. Її донька Віка гляділа найменшенького. Як гляну у двір: її ровесники граються, а мала колясочку возить. Питаю: а де мама? — Суп варить. Покривала маму, соромилася. Наташа прожила в нас вісім місяців. Дуже вже мужиків любила — всякі приходили. Торік її співмешканець розбещував сина, у тюрму сів. Як народила малого, хату в гадючник перетворила. Сморід був жахливий, діти могли очманіти.
На Наталію Нізернюк поскаржилися сусіди. До неї приїхала оперативна група міліції.
— Постукали у двері. Нам довго не відчиняли, хоч з квартири чулись розмови. Потім вийшла п'яна жінка. Крім неї та дітей, у квартирі була п'яна компанія, — розповідає Ірина Панасюк із Червоноградського міськвідділу міліції. — У помешканні — холод, скрізь розкидані брудні речі, на кухні — гори немитого посуду, спалена газова плита, каструлі. Голе 10-місячне немовля спало на підлозі між двома собаками. Якби не вони, замерзло б. Ми викликали "швидку", замотали ту дитину в постільне лахміття. У лікарню її супроводжувала сестричка, бо мама лишилася з компанією.
У Владислава й Вікторії діагностували запалення бронхів. Лікувалися три тижні.
— Мати прийшла до дітей наступного дня. Вже чиста, твереза, — кажуть у педіатричному відділенні. — Пояснила, що в неї драма у житті. Посварилася з чоловіком, вирішила забутися. Переконувала, що зрозуміла помилку, обіцяла виправитися. Коли дітей виписували, влаштувалася на роботу, її чоловік теж пішов на шахту.
Зараз Владислав — у дитячому будинку, Вікторія — у притулку, Миколу влаштували в Червоноградський професійний гірничо-будівельний ліцей. Хлопцеві надали кімнату в студентському гуртожитку на вул. Театральній, туди ж перебралися його мати з вітчимом.
— Наташка з Володькою зараз по селах їздять, до людей на роботу просяться. Кому вікна миють, тому туалет приберуть. Гроші збирають, — каже їхня сусідка Світлана Козак. — Наташка — взагалі нормальна баба. Усе через те, що з Володькою посварилася. Того понеділка получила на дітей 16 тисяч — у середу вже ні копійки не було, пропила. Тепер волосся на собі рве.
За розтрату дитячих грошей Наталії Нізернюк загрожує до двох років в'язниці.













Коментарі