— Сусід недавно був. Тільки зайшов, каже: Любочка, в тебе ковьор зі стіни падає. У той момент килим упав, обої полущились. Думала, хата складеться, — каже 62-річна Любов Щербина. Вона з сином, невісткою і внуками мешкає в аварійному будинку №2 на вул. Комсомольській у Полтаві.
Одноповерховий будинок на чотири квартири зведений 1917 року. Любов та Ігор Щербини отримали тут кімнату 1979-го. Згодом викупили всю квартиру, виховали трьох дітей.
2004 року комунальники викопали за будинком яму, в яку звели вуличний водостік. Ґрунт почав зсуватися, хата пішла тріщинами, завалилися кілька стін. Трьом родинам видали інші помешкання. Щербини залишилися.
— Живемо, як на пороховій бочці. Приходив у гості друг. Тільки з крісла встав — за спиною кусок потолка впав. Пролетів за 10 сантиметрів від голови. У вітальні топити не можемо, бо димохід засипало цеглою, нема тяги, — каже Тетяна Щербина, невістка господині. З рота йде пара. — Від цієї мокроти чоловік захворів. Племінник теж чуть не загинув. Спав, коли на нього глина попадала. Весь у синяках був. Проводка вся згнила, світла по півдня немає. Води теж нема, бо водоканал одрізав.
Тетяна проводить квартирою. Найбільша і найхолодніша кімната — вітальня. Тут стоїть старий диван, накритий клейонкою. Над кріслами стеля обвалилася, видно дерев'яні крокви. Дірки у стінах спальні заткнуті очеретом. Ліжко онука господині стоїть посеред кімнати. Там штукатурка опадає найрідше.
— Внука в школі бомжом називають, бо живе в драній хаті. А куди переїжджати? У мене нема ні дачі, ні батьківського спадку, — продовжує Любов Михайлівна. — Ця хата проклята. За чотири роки всіх родичів поховала. Спочатку тут померла мама. Якраз на її похороні помер чоловік Ігор — у нього серце зупинилося. За 40 днів після того відійшов батько. Потім — найстарша дочка Лєна, у неї нирки відмовили, за нею — зять Вітя, гангрена на нозі була. Після того я щодня перед сном Богові молюся, в церкву ходжу.
Зараз у квартирі мешкають п'ятеро: Любов Михайлівна, наймолодший син 34-річний Євген із дружиною 37-річною Тетяною і падчеркою Оленою, 16 років, та 11-річний Валентин — син померлої доньки Олени. Любов Михайлівна на пенсії, невістка — домогосподарка, син Євген перебивається разовими підробітками. Середній син 37-річний Олександр живе окремо.
— Щоб капітально відремонтувати цей дім, треба десь 100 тисяч доларів, — продовжує господиня. — Попередній мер предлагав нам 5 тисяч гривень.
Міська рада не видає іншого житла.
— Була комісія з виконкому, дала висновок, що дім аварійний, — говорить 48-річний Сергій Звєрєв, адвокат Щербин. — Але юрист міської влади це оскаржив, бо на комісії були присутні не всі представники інстанцій. Тепер Любов Михайлівна має заново робити документи, зібрати всіх представників та ще раз привести їх у дім. Сім'ю футболять, щоб тільки не давати нове помешкання.
1 
1
Коментарі