Ексклюзиви
Четвер, 26 липня 2007 07:00

Четверо вихованців навчального центру пішли на самогубство

Автор: фото: Людмила БАШКІРОВА
  Вихованець Дніпропетровського навчально-виробничого центру Олександр Мірошин лежить на ліжку у квартирі сестер. Після падіння з вікна п’ятого поверху гуртожитку в хлопця змістилися хребці
Вихованець Дніпропетровського навчально-виробничого центру Олександр Мірошин лежить на ліжку у квартирі сестер. Після падіння з вікна п’ятого поверху гуртожитку в хлопця змістилися хребці

На дереві біля дитбудинку міста Верхньодніпровськ на Дніпропетровщині 22 травня повісився 19-річний сирота, інвалід із ДЦП Петро Сова. Він приїхав сюди з Дніпропетровського навчально-виробничого центру.

У дитбудинку Петро жив до навчання в центрі. Вважав його своїм домом. Рідній старшій сестрі Катерині хлопець залишив записку. Писав, що його дістало життя й сестра, яка не дала йому грошей. "Встретимся в аду", — завершив послання хлопець. Кажуть, він мав борг через захоплення ігровими автоматами.

На поминальній вечері по Петру сестра звинуватила подругу брата, ученицю центру 18-річну Людмилу Лебедь, у тому, що та не запобігла самогубству. Людмила в розпачі розбила скляну пляшку й різонула собі по руці. Її відвезти до лікарні. Дівчина з багатодітної сім"ї. Має 13 сестер і братів. Майже всі вони в інтернатах, бо батьки небайдужі до чарки.

25 травня повісився вихованець центру сирота Сергій Кузьмін. Він у деталях повторив учинок приятеля Петра. Залишив записку з вибаченнями й повісився на дереві в лісосмузі. Закінчив словами: "Я пішов до Петі".

За два дні з вікна п"ятого поверху гуртожитку центру викинувся 17-річний Олександр Мірошин. Від удару в нього змістилися хребці. Сашка прооперували й за місяць виписали. Його поставили на облік до нарколога, бо підліток курить коноплю. Мірошин каже, що на дереві за вікном йому привидівся мішок із грошима і він намагався його зняти.

В управлінні освіти облдержадміністрації про суїциди дізналися за дві тижні. У замовчуванні фактів звинуватили директора — заслуженого працівника освіти України Віктора Кривозуба. Направили клопотання до Міносвіти про його звільнення. Кривозубові оголосили догану, а в липні по фактах самогубств прокуратура порушила справу.

На дереві за вікном йому привидівся мішок із грошима

Перевірка виявила, що сиротам невчасно призначали опікунів. Прокуратура порушує питання про звільнення начальника управління освіти Дніпропетровської області й заступника голови Бабушкінського райвиконкому Дніпропетровська та інших.

— Це наша жорстка вимога, — каже помічник облпрокурора Світлана Чорна.


Центр — єдиний в області заклад, де отримують профосвіту діти-інваліди. Тут навчаються 790 учнів, серед яких 250 сиріт. 170 із них — інваліди з розумовими, фізичними та психічними вадами.

Розміщується заклад у віддаленому районі Дніпропетровська. Директор зустрічає "ГПУ" у своєму кабінеті. На полицях десятки позолочених кубків, на стінах висять подяки. Центр називають найкращим освітнім закладом області. У Києві на цьогорічній виставці навчальних закладів він отримав золоту медаль.

Праворуч від директора різьблене дерев"яне крісло.

— Вихованці зробили. Це крісло возили на виставку, — хвалиться керівник.

Віктор Маркович каже, що педагоги шоковані смертями.

— Про всі випадки ми відразу повідомляли міліцію, — зітхає він. — Більше не хотіли розголосу, бо в нас навчаються дуже складні діти. Вони неадекватно зреагують. А Люда й Сашко не хотіли себе вбивати. Нині вони здорові.

Директор згадує, що в центрі вчаться діти з психічними вадами.

— Таким дітям потрібно постійно пояснювати, як правильно сприймати труднощі життя, — веде далі Віктор Кривозуб. — А що вони бачать? По телевізору — фільми про насилля, суїциди, наркотики, секс. Здорові діти це сприймають неоднозначно, а що говорити про хворих? Їм треба постійна допомога психіатрів, психотерапевтів і психологів.

У центрі працює одна медсестра з 6-годинним робочим днем і один психолог. На одного вихователя припадає 75 дітей-сиріт та інвалідів.

— Це дуже багато дітей на одного педагога, — обурюється директор. — Міносвіти створили центр, але не забезпечили його відповідними кадрами. Та й хто з досвідчених психологів прийде сюди на зарплату 500 гривень? Наші педагоги навчають професіям, а в повній мірі дати соціальну реабілітацію не можуть.


Нині всі сироти центру в таборах відпочинку. Сашко Мірошин залишився в Дніпропетровську. Тут у двокімнатній квартирі живуть дві його рідні сестри. Старша має чоловіка й дитину.

— Із пацанами, що повісилися, я не дружив, — каже хлопець. — Вони жили в гуртожитку на третьому поверсі, де умственно отсталі. А я — на четвертому, де нормальні. Дєвка порізала руку, бо на поминках її довели. Про себе нічого не пам"ятаю. Очнувся вранці. Спина боліла. Зараз почуваюся нормально. Сам би я ніколи не викинувся з вікна, ніхто мене не примушував, не ображав. У нас нормально і в училищі, і в общагі. Просто мені ніби хтось сказав: "Іди!".

Хлопець не пов"язує свій випадок із масовими самогубствами.

— Це брєд! Уявляю, які бочки котять на нашого директора, — каже він.

У Дніпропетровському інституті розвитку сім"ї суїциди називають  соціальною проблемою.

— Батьки й учителі не можуть впливати на дітей так, як телебачення, — кажуть науковці. — Підлітки сприймають суїцид як геройство і тому можуть наслідувати його. Особливо діти з хворою психікою. Вони не можуть приймати правильні рішення у критичних життєвих ситуаціях.

Зараз ви читаєте новину «Четверо вихованців навчального центру пішли на самогубство». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода