13 жовтня в селищі Семиполки Броварського району на Київщині поховали 45-річного Андрія Петрину та його матір 62-річну Ганну. 11 жовтня їх на власному подвір'ї застрелили двоє невідомих.
— Аня так кричала, що було чути за триста метрів. Поряд із нами шосе, машини шугають, але й це не помішало. В їх двір збіглося все село. Андрій лежав біля воріт із простреленими грудьми. Повсюди кров. Біля нього матір повзала. Кричала в агонії, з останніх сил: "Убили! Убили!" Думали, в неї серце стає через смерть сина. Пізніше взнали, що її теж підстрелили. Куля застряла в легені. Питали, хто це зробив, чого. Встигла сказати: "Вони хотіли…" Опустила голову і вмерла, — говорить жителька селища 64-річна Ніна. Прізвище просить не вказувати.
У Семиполках живуть 3 050 людей. Село розташоване за 40 км від райцентру та за 50 км — від столиці, через нього проходить Київське шосе. Автобуси курсують щогодини.
— З Аньою бачилася близько другої години дня. Занесла їй моркву. Зарані виміняла на гарбузи. Не встигла повернутися додому, вона дзвонить. Каже, якісь незнайомці біля їх двору крутяться. Я живу неподалік через дорогу. Виглянула у вікно — стоять два хлопці. На вигляд до 30 років. Один у синіх джинсах, чорній куртці, шапку на очі нап'ялив. Другого не роздивилась, був у похожій одежі. За кілька хвилин Андрій під'їхав. Аня сказала, що вже не боїться, бо син удома. Відключилася, — розповідає жінка. — За мить як закричить. Мене аж у жар кинуло. Побачили, як ті чоловіки через город, потім полем побігли в бік села Калита. Один шкутильгав. Його за ногу вкусила Аніна собака. Закривавленого пса знайшли в хаті. Йому прострелили пащу. Злочинців не наздогнали.
Старий цегляний будинок Петрин — на околиці села. Огороджений дерев'яним парканом із металевими воротами. На подвір'ї на густій траві видно сліди крові.
Андрій — розлучений. У нього лишився син 9-річний Олександр. Чоловік Ганни Михайлівни Валерій помер торік від інсульту. Мав 65 років. Родина тримала магазин ритуальних послуг.
— Раніше Петрини торгували шпалерами та фарбою. Потім — похоронним начинням. Хоча й мали свій бізнес, жили скромно, — каже Тетяна, сусідка Петрин.
— Не знаю, кому треба було їх убивать. Ворогів не мали, конкурентів тим більше. Грабить у них не було чого. Хата бідненька, вони прості люди. У липні тітці Ані робили трепанацію черепа. Андрій єлі 30 тисяч гривень назбирав на операцію, — говорить 55-річний Олег, племінник загиблої.
3 
1
Коментарі