По півтори доби сидів зачинений у хліві з коровами 20-річний Олександр Рудь із райцентру Чернігівка Запорізької області. Так його карав двоюрідний брат Олександр Швець. Щоб не тікав — припинав ланцюгом до ясел. Ременя накидав на шию.
— Мій син — страшно жєстокий чєловєк, — зітхає 51-річна Зінаїда Швець. — У нього батьків характер. Чоловік іздєвався надо мною, бив, скандалив, постоянно п"яним приходив. Настраював дітей, шоб мене не слухали.
Олександр Рудь — інвалід дитинства другої групи, має психічні вади. Жив із батьками. Кілька років тому батько помер через порок серця, матір забрали до психлікарні. Олександра мала доглядати тітка.
— Коли брат умирав, то я обіщала дивитися за Сашком, — каже Зінаїда Швець. — Та він больше до мужчин тягнувся. Пішов жити до Саші.
Олександр Швець із дружиною, донькою і молодшим братом Віктором живуть у цегляному будинку окремо від матері.
— Я з сином не в хароших отношеніях, — веде далі Зінаїда Григорівна. — У мене жизнь не склалася. Діти виросли жестокі, наглі й безсовісні. Ото мене 20 год не слухали. Вчилися тіки від батька. А той казав, щоб не работали. Ото я й восєм год назад пішла от них, зараз рєдко заходжу. Не дуже знала, як син із плємянніком поводиться. Кілька раз бачила, шо грубо относився. Обзивав, у куток ставив. Раз чула: син казав, шо Саша — його раб. Просила не лізти до плємянніка, та син страшний, із ним балакать не можна. Як пєтух, кидається. Дуже вспильчевий, психічний, агрєсівний. З жінкою постоянно скандалить.
У травні сусіди Швеця поскаржилися до міліції. Сказали, що Олександр б"є брата.
— Наш інспектор Сергій Проскура зареєстрував інформацію, — розповідає Василь Пінчук, виконувач обов"язків начальника райвідділу міліції. — Почали проводити розслідування. Встановили, що обвинувачений справді прив"язував брата ланцюгом.
Діти виросли жестокі, наглі й безсовісні
— Припинав поряд із биками, — додає Проскура. Він саме зайшов до кабінету начальника. — Міг просто закрити в хліві разом із коровами на добу-півтори.
— Використовував брата як найману робочу силу, — продовжує Пінчук. — Відправляв городи людям обробляти. Зароблені гроші забирав собі. Крім того, потерпілий отримує дві пенсії. Загалом майже тисячу гривень. Брат їх теж забирав. А родича годував погано, хіба ото жінка якого супу давала. Коли потерпілий обурювався, то його били. Тікав, але брат ловив і бив іще сильніше. Поводився як із твариною. Коли ми вперше потерпілого привезли, він був наляканий, побитий, як загнаний звір.
Швець пояснив, що таким чином карав брата. Мовляв, той постійно крав. А гроші забирав на його утримання.
Зараз Рудь живе у тітки. Швець чекає вироку на підписці про невиїзд. Кримінальну справу міліціонери передали до суду.
— Вони вже помирилися, — запевняє Зінаїда Швець. — Тільки із-за скутера сваряться. Я його в крєдіт узяла, а вони розбили, придурки. Тепер споряться, а я плачу непонятно за шо. Саша заходить до сина.
— Обвинувачений підлизується, став увесь такий добренький до брата, — говорять міліціонери. — Розуміє, що від свідчень потерпілого залежить його доля. Просить нічого не казати.
Підходимо до хати Швеця. Вона на околиці селища, на даху дві супутникові антени. Напроти помешкання — хлів із коровами, поруч будують новий дім.
— Ото наробили шуміхи з цього всього, — виходить з будинку Олександр Швець, 28 років. — Ми завжди з братом нормально спілкувалися. Але було таке, що він крав. Якось торік моя жінка птиці набрала. Саша зімою связався з циганами, стягнув для них 13 курок. Пітуха утянув. Пиляли ше якось дрова з сусідом. Він підійшов. Поки ми відійшли, а він уже бензопилку кудись волоче. Украсти, певно, хотів. Заявляв на нього в прокуратуру. Кажуть, шо дуже мала сума вкраденого, шоб дєло завести.
Чоловік запевняє, що не калічив брата.
— Ну, мо", й ляпнув по шиї по п"яні, — кривиться. — Але він заслуговував. От як не вдариш, коли до мене в селі раз підходить жінка. Каже, віддай 50 гривень, бо Сашко взяв і не хоче отробляти. Або приїхав чоловік якийсь. Каже, що Сашко вкрав у нього 70 гривень. А на ланцюг не я садив, а брат Вітя. Тепер той цеп у міліцію забрали. А мене за два місяці так дістали, шо не радий, шо Саша у мене жив. Я б уже стільки грошей заробив, а то їжджу показанія даю.
Психіатрична експертиза визнала Олександра Швеця здоровим. Йому загрожує до п"яти років в"язниці.
Коментарі