середа, 08 травня 2013 00:00

"Якщо не відстоїмо церкву, може розпочатися нова Коліївщина"

Автор: фото: Ірина Мусаєва
  У селищі Новоархангельськ на Кіровоградщині люди освячували вербу й паски на Великдень на пустирі біля магазину. До церкви їх не пускають
У селищі Новоархангельськ на Кіровоградщині люди освячували вербу й паски на Великдень на пустирі біля магазину. До церкви їх не пускають

На Великдень у селищі Новоархангельськ на Кіровоградщині охоронці не впустили людей до церкви. Служба відбувалася на пустирі перед магазином. За 4 год. туди прийшли близько 2 тис. осіб освятити паски.

Храм Святого Володимира належить Українській православній церкві Київського патріархату. За рішенням суду приміщення має перейти Московському. 19 квітня церкву захопили люди, які назвалися будівельниками. Зачинилися там.

23 квітня близько тисячі місцевих мешканців намагалися зайти до храму. Під час сутички 29-річна Людмила Черновол отримала струс мозку.

— До церкви ми прийшли з чоловіком і батьками. Разом з іншими піднялися до половини східців. Хтось із церкви випустив порошкову суміш із вогнегасника. Усі почали бігти донизу. Люди падали. Прийшла до тями у швидкій, — згадує Людмила.

Будівлю зводили на гроші парафіян майже 20 років.

— Нібито перейти в Московський патріархат захотіла громада на зборах без священика. Як таке може бути? — каже "ударівець" із Кіровограда 54-річний Ігор Козуб, він родом із Новоархангельська. — У церкві рейдери пиячили й курили. А під час мітингу один із них виліз на дзвіницю й у вікно всім нам унизу показав свої статеві органи. Кажуть, із церкви зникла ікона, якій понад 250 років. У Кіровограді під патронатом губернатора будують п'ять московських храмів. Для цього "нагинають" весь місцевий бізнес. Що б там не казали на Кучму, а він будував порівну — російські й українські храми. А тут мало того, що українським нічого не дають на будівництво, так ще і внаглу забирають.

26 квітня о 9.00 у центрі селища на пустирі перед магазином кілька сотень людей збираються святити вербу. До храму Святого Володимира, за 20 м, їх не пускають.

— Кажуть, церква вже не наша. І батюшка наш більше там не правитиме, — говорить 35-річна Катерина Уманчик.

На пустир священики приносять дерев'яні хрести, притуляють до бетонної стіни. Ставлять стіл, свічку та чаші. Розпочинають службу.

— У нас церкву хочуть забрати. Урвались накачані чоловіки і вигнали всіх із храму. Батюшку побили, — 28-річний Олег прийшов святити вербу із дружиною та 3-річною донькою.

Чоловіки гуртуються під магазином.

— Якщо ми не відстоїмо церкву, може розпочатися нова Коліївщина. Людей не стримає ніхто, — каже Валерій Волощук, 67 років. Сидить на мопеді, тримає милиці.

Навпроти, біля автовокзалу Олена Петрик із великою дорожньою сумкою чекає автобус на Кіровоград.

— Ми збирали гроші на церкву. Самі будували. 2001 року освятили, — говорить.

— Та шо ви вчепилися? Хіба не все одно, який патріархат? — каже їй високий чоловік, який теж чекає на автобус.

— Не скажіть. Ми живемо в Україні. І церква має бути київська. Її стараються в нас забрати вже рік. Ми протів, — жінка ховає волосся під світлу хустину. — Якщо заберуть церкву, ми громадою купимо хатину і правитимемо служби.

Від спеки кільком жінкам стає зле.

— Вони з нас здіваються. Нам заїжджих батюшок не треба. Ми ходили і будемо ходити до свого, навіть якщо службу вестимуть на пустирі, — додає чоловік у темному костюмі.

Біля воріт храму плечем до плеча стоять вісім чоловіків у цивільному. Всередину не впускають, представитись відмовляються.

— Стоїмо і все, — коротко відповідає один із них, відвертається.

На паркані висить оголошення: "Вхід до культової споруди обмежено у зв'язку з сутичками між окремими групами населення".

Повз проходить начальник Новоархангельського районного відділення міліції підполковник Олег Щербаков.

— Ці люди забезпечують охорону порядку.

Ліворуч від церкви у провулку стоять автобуси з написами "Беркут". Біля них кілька десятків чоловіків у темній формі та бронежилетах. У кожного — гумовий кийок.

"Богослужінь не буде, доки суд не визначить власника"

Секретар Кіровоградської єпархії Української православної церкви Московського патріархату 32-річний отець Іоанн каже, що храм будувала їхня община. А 2005-го таємно від громади настоятель перевів його до Київського патріархату.

— Два роки тому громада запропонувала настоятелю повернутися до канонічної церкви. Але він відмовився. Торік 14 липня громада прийняла це рішення. Ми призначили нового настоятеля. 19 квітня громаді вдалося зайти у храм, незважаючи на спротив колишнього настоятеля з купкою прибічників. Громада наводила порядок у храмі. А щоб їм не заважали, довелося закрити храм.

Губернатор Кіровоградщини Андрій Ніколаєнко заявив, що спочатку необхідно вирішити узаконення самої споруди — будівлю не ввели в експлуатацію. Богослужінь там не буде, доки суд не визначить власника.

— Не введених у дію церков багато. Той же собор у Кіровограді, в якому молиться  Московський патріархат, — заперечує єпископ УПЦ Київського патріархату 33-річний отець Марк. — Є акт на землю. А коли ми взялися оформляти проект, то Московський патріархат почав активно діяти.

Засідання суду має відбутися 17 травня в Кіровограді.

Зараз ви читаєте новину «"Якщо не відстоїмо церкву, може розпочатися нова Коліївщина"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

5

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути