"Саша грався з меншим братом Дімою в хаті, а тоді вибіг, — згадує 31-річна Ольга Гончарук, мати 10-річного Олександра. Минулої неділі хлопець повісився в селі Іванів Калинівського району на Вінниччині. — Я вийшла картоплі взяти. Повертаюся, а Саші нема. Кличу — не відгукується. Почала шукати, відкриваю кладовку...". Ольга зняла сина ще теплим. У лікарні його врятувати не змогли.
Гончаруки живуть у новому цегляному будинку. Між гаражем, хлівом і коморою розвішані чорні стрічки. На подвір"ї метушаться жінки в чорних хустках. Односельці кажуть, що хлопчина пішов із життя через смерть 65-річної сусідської баби Люби. Вона померла 8 березня від раку печінки.
— Була гарною сусідкою, — розповідає 32-річний Олександр Гончарук. — Ну, може, родичкою, але дуже-дуже далекою. Іноді її просили посидіти з дітьми.
Після смерті баби Сашко ходив похнюплений, просив маму відвести його до неї. У школі казав, що не може жити без баби.
— Однокласникам обіцяв, що втопиться чи повіситься, бо померла бабуся, — плаче мати. — Тільки нам ніхто про те не сказав.
Рідна бабуся хлопчика просить не писати про онука.
— То ж не від хвороби дитина померла, — зітхає. — Навіть священик не відспівує і псалми заборонив читати. Цілий рік не можна молитися.
Селяни кажуть, що баба Люба після смерті снилася багатьом.
— 10 марта сниться мені, що дружина в білому платті прийшла до мого ліжка й плаче, — розповідає чоловік небіжчиці Петро, 78 років. — Я злякався, включив свєт. Більше не спав.
До розмови приєднується подруга Люби Віра.
— Мені приснилося, що я десь у темному місці. Яма не яма, але вікон нема. Ми з Любою сидимо, й вона гукає якихось трьох чоловіків: "Туто я, туто". Я встала, щоб не заважати балакать, і відразу проснулася. Щойно закрила очі, як знову той сон. Питаю Любу, шо то за чоловіки. А вона: "Вєра, це три мої анголи".
Селяни кажуть, що баба Люба забрала в могилу Сашка.
— Певно, не остання ця смерть на нашому кутку, — хитає головою тітка хлопчика.
Олександра Гончарука поховали за межами сільського цвинтаря.
Коментарі