Зрілість часнику визначають за стеблом і стрілками

— Якість часнику залежить від того, коли його зібрали, — каже 52-річна Алла Бондар із села Плоске Черкаської області. — Не варто викопувати занадто рано й пізно. Зрілість часнику на зимування визначаю за стрілками, ярого — за стеб­лом.

Зимовий часник у червні викидає стрілку, навколо якої формуються зубчики.

— Щоб поживні речовини йшли в плід, зрізую майже всі стрілки. Мию, перемелюю на м'ясорубку, пересипаю сіллю і додаю у плов, печеню чи борщ. Кілька стрілок залишаю. За ними орієнтуюся, чи дозрів часник. Стрілки спочатку закручені, згодом випрямляються. На насіннєвій коробочці з'являться тріщини й оголюють суцвіття. Тоді й викопую. Це припадає на липень.

Зимовий часник використовує для консервування. Ярий викопує на три тижні пізніше, коли листя жовтіє, а стебло ще зелене.

— У ярого стрілок немає. Зубчики значно менші, формуються спіраллю. Він, на відміну від зимового, зберігається до нового врожаю. А зимовий висихає.

Будь-який часник не радить перетримувати в землі. Тому що зубчики не триматимуться купи. А луш­пиння почне відділятися. Такий часник погано зберігається і не годиться на посадку.

— У дощове літо викопую часник раніше, бо набереться вологи та гнитиме, — говорить Бондар. — Роблю це в сухий і сонячний день. Відрізую коріння. Зимовий часник збираю стрілками в пучки, стеб­ла ярого заплітаю в косу. Підвішую під накриттям, щоб провітрювався. За два тижні сортую. Великі й малі головки залишаю на їжу, середні відкладаю на посадку. Зимовий часник саджу, коли починаються заморозки. Ярий висаджую напровесні.

"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×