49-річний Микола Воронюк із міста Борислав Львівської області вирощує груші та яблука з червоною м'якоттю. Фрукти зберігаються до Нового року. Що довше лежать, то солодші. Саджанці купує до морозів, до весни зберігає у погребі.
— Маю сорти яблунь Монтейн Роуз, Байа Маріса, Одіссей, Ера Редлав і Сирена, — каже. — Перший урожай дали за три роки. Доглядав як і за іншими, а вигоду отримав вдвічі більшу. Люди розбирають їх за яскравий колір, не встигаю ящики розставляти. Плоди корисні, містять удвічі більше антиоксидантів. А це — профілактика онкології.
Яблука мають солодко-кислий смак із вишневим ароматом. Порізані плоди не окислюються, м'якоть не буріє. Сік використовують як барвник для десертів. Із червоном'ясих яблук виходять смачні варення та джеми.
— Аби саджанці вдало перезимували, намочую корінь і замотую у поліетилен, — продовжує Микола Воронюк. — Плівка захищає від випаровування. Висаджую навесні, до розпускання бруньок. У яму даю 6 кілограмів перегною, 300 грамів попелу і столову ложку нітроамофоски. Поливаю раз на два тижні. У таких сортів пізно пробуджуються бруньки, зав'язь не підмерзає.
Кілька років тому Микола Воронюк висадив для проби по два саджанці груш сорту Блютберне й Амбасадор.
— Задоволений, — зізнається. — Груші стійкі до морозів, посухи та хвороб. Незатратні в догляді. Амбасадор достигає в серпні, пахне мускатом, наче виноград. Блютберне збираю у вересні. Мають запах кориці. М'якоть соковита, масляниста. Плоди важать по 200 грамів.
Для груш обирає світле місце подалі від високих дерев і сільськогосподарських будівель. Сорти перезапилюються. Їх висаджують не ближче 4 м від решти плодових.
— Червоном'ясі дерева не розлогі. Аби зробити їх ще компактнішими, слід залишити тільки молоді гілки. Старші трьох років зрізати. Так дерево омолоджується і не витрачає сили на зайве гілля.
5 
35413
Коментарі