— Збираю врожай малини двічі на рік. У когось в саду вже голі стебла, а я вибираю ягоди, — розповідає Надія Горпинченко, 53 роки, з міста Володимир-Волинський Волинської області. — Посадила ремонтантну малину на пробу, щоб внуків побалувати. А тепер ще й продаю.
Садить малину наприкінці вересня. Тоді гарно приживається. Бо рослина пускає сили на укорінення, а не на розвиток нових листків і пагонів.
— Порадував новий сорт Еріка, який не боїться морозів і хвороб. Ягоди ідеально конічної форми і мають насичено-фруктовий аромат. Сорт Геракл дає великі тверді ягоди. Кущ виростає не більш як 2 метри, але неширокий. Тому біля нього легко поратися і не колоти руки. Він стійкий до грибків, не треба обробляти хімікатами. Урожай з одного куща становить 2,5 кілограма. Стільки ж дає плодів і малина Рубінове намисто. Але вона росте кетягами.
Перекопує ділянку з добривами. На кущ потрібно відро перегною чи компосту, змішане зі склянкою деревної золи.
Викопує ями 30 на 30 см, завглибшки до 50 см на відстані 70–80 см. Посередині ями формують горбок і ставить саджанець. Засипає його землею, а зверху соломою чи сухим листям.
— Малина Абрикосова у мене на особливому місці. Дає плоди янтарно-золотистого кольору з кораловим відтінком. Шипи в неї розташовані у нижній частині пагона, що полегшує збір урожаю. Плодоносить майже до заморозків.
Після збору врожаю зрізує всі пагони, не залишаючи пеньків. Інакше вони проростуть, якщо осінь буде тепла.
Коментарі