— Років зо три сію різні сорти солодкого перцю. У них плоди конусовидні без гострого кінчика. Стінки товсті й червоні. Ідеальні для фарширування, бо не покручені. Буває, лінійки не вистачає, щоб виміряти довжину. В середньому виростають більш як 20 сантиметрів, — розповідає Людмила Рибак, 53 роки, з міста Благовіщинське Кіровоградської області.
— Мої сорти пристосовані до перепадів температур, тому підходять для вирощування у всіх областях. Витримують мороз і спеку зі степовими суховіями. На кущі виростають 40–50 плодів.
Першим дозріває сорт Тритон. Він один із найраніших. Плоди важать 150 г. Спочатку жовті, поступово червоніють. Кущі не вищі 0,5 м, тому їх не підв'язують.
— Чого не скажеш про метровий сорт Атлант. Він тягнеться вверх і потребує опори. Особливо, коли наливаються плоди вагою 170–200 грамів.
Такі ж перці і в середньостиглого сорту Волове вухо. З одного куща зриває 3 кг червоних глянцевих плодів. Ці сорти універсальні, їх можна вирощувати в теплиці й на городі. На смак — соковиті й солодкі.
— Я завжди мульчую ділянку перцю, тому від погоди мало залежу. Довго зберігається волога. Заодно і коріння притінене, бо ж розташоване зверху. Підходить сіно або прив'ялий бур'ян без насіння.
Перець добре росте після огірків і капусти. Від висадки розсади до зрілості минає 60 днів.
— Обсаджую рядки буряками. Високе бадилля захищає перець від вітру й холоду.
Підживлює під час цвітіння і при формуванні плодів. Перший раз коров'яком або пташиним послідом, другий — суперфосфатом. Його бере 2 ст. л на 10-літрове відро води. Додає 1 ч. л. сульфату калію й сечовини.
— Заготовляю насіння зі свого перцю. Зриваю гарний стручок і кладу на підвіконня до повного дозрівання. Коли весь зморщиться, вибираю насіння, але не промиваю. Підсушую й кладу в паперовий конверт до весни.
6 
35413
Коментарі