На зиму над виноградом роблять міні-теплиці

 

Родина Прилепків із села Мачухи на Полтавщині вирощує 50 сортів винограду. Грона достигають вагою 3,5–4 кг.

— Думали, на Полтавщині виноград не ростиме, — каже 20-річний Андрій. Прилепки вирощують кущову рослину 10 років. — Раптом сорт Аркадія дав блискучий урожай.

Родина саджає виноград восени й навесні.

— Восени найкраще для саджанців кінець вересня — початок жовтня, — веде далі. — Бо мають укоренитися до холодів. Навесні саджають до травня, як минули морози.

Ямку під саджанці Андрій копає метр на метр, так само й завглибшки. Туди ставить мішок із керамзитом (камінці для дренажу). У ньому закріплює трубу, під яку ллє воду.

— Корінь має відчувати вологу і рости униз, заглиблюватися, — пояснює.

Змішує 4 відра перегною з 300 г суперфосфату, 150 г сірчанокислого калію і 5 відрами піску. Додає чорнозем і заливає водою. Сумішшю на 30 см закладає яму. Далі у 40 см накриває змішаними 4 до 1 чорноземом із піском. Корінь заглиблює на 20 см. Зверху навколо куща залишає яму в 30 см. У неї по периметру вставляє шматки шиферу чи круг від металевої бочки.

Думали, на Полтавщині виноград не ростиме

— У тій лощинці особливий мікроклімат, — пояснює мати Андрія Олена Прилепко, 39 років. — Рослині тепліше, й волога зберігається. На зиму лощину загортаємо. Навесні відкопуємо. Це робимо перші п"ять років.

Саджанці поливають через 10–15 днів. Далі три-чотири рази на літо. Між кущами винограду мусить бути 1,8–2,5 м, між рядами — 2,5 м.

Як бруньки розпускаються, залишають два зелені паростки, решту — виламують. Довгі паростки прив"язують до шпалери. Для  врожаю залишають до 2,5 м лози. На зиму кущі обрізають до метра.

— Лозу зв"язую мотузками й придавлюю скобами до землі, — розказує Андрій. — Із жорсткого дроту робимо дуги й накриваємо плівкою. Виходить міні-тепличка. Лоза не має лягати на землю й торкатися плівки, бо попріє. Для циркуляції повітря торці не закриваємо.

Найбільше виноградарям шкодять оси. Вони з"їдають до 60% урожаю.

— Ставили ловушки з меду, пива, шипшини, кока-коли — не допомагає, — зітхає Олена. — Тепер шиємо з агроволокна спанбонд мішечки, марлеві оси прогризають. Вони пропускають вологу і повітря.

×