Юрій Зах посадив актинідії 10 років тому. Купив саджанці у Київському ботанічному саду.
- Висадив їх на глибину півметра. Земля має бути кисла, тому додав у ямку соснові голки та торф. Підживлюю тільки гноєм. За рік саджанці виросли на півметра і принесли плоди. У спеку поливав двічі на тиждень - по шість відер під кожен кущ.
Щоб рослина мала опору, господар пустив її по металевих шпалерах - як виноград. Актинідії швидко обвилися навколо стовпів із дротом.
Щоосені пагони треба підрізати, бо без догляду витягнуться на 5?"6 м угору. Навесні обрізати не можна, інакше всохне.
Актинідії мають жіночі й чоловічі рослини. Щоби добре плодоносили, Юрій Зах радить садити не пару, а "гарем".
- Одного хлопця цілком достатньо на п'ять жіночих рослин. Я обрав чоловіка - аргуту і п'ять інших сортів: київську крупноплідну, київську гібридну, фігурну, пурпурову та ананасну Мічуріна. Остання - найсолодша й пахне ананасом. Плоди актинідії містять в чотири рази більше вітаміну С, ніж лимон. Вони також багаті органічними кислотами, вітамінами Е та Р, пектином.
Карликовий ківі Юрія Заха 2,5 м заввишки. З правого боку його захищає від вітру будинок. Доглянута рослина може прожити понад 100 років. Сувора зима їй не страшна. Витримує 30-градусні морози. Так само легко переносить спеку.
- Такого багатого врожаю, як після цього спекотного літа, ще не мав, - хвалиться господар. - Із кожного куща знімаю по 12 кілограмів.
Актинідія плодоносить до середини жовтня. Ягоди ростуть у ґронах, мають гладеньку шкірку. На смак кислувато-солодкі, з м'якими кісточками.
- Урожай знімаю до перших заморозків. У холодильнику можуть місяць лежати, не гниють. Зберігаю у морозилці. Їх можна їсти сирими або варити з них варення і компоти.
Олена ВЛАСОВА
Із дерева зібрали 30 кілограмів глоду
Восени плодоносить глід. Плоди та цвіт рослини вважають найкращими ліками для серця.
Вінничанка 39-річна Ірина Угринчук збирає з одного дерева майже 30 кг ягід. Готує з них компоти, варення, їсть сирими.
- Ось бачите, за 10 років яке дерево виросло, - показує на садовий глід заввишки 5 м. - Ми любимо вирощувати різні диковинки декоративних дерев. Є глід кущовий. Плоди в нього дрібні, на смак терпкі. А в нас солодкі, пухкі. Хто не йде, всі питають, що це таке росте, думають, що пізня черешня. В таку пору, крім ожини, більш нічого не плодоносить.
Глід розмножується насінням. Саджанці з'являються через два-три роки, бо дуже тверда оболонка кісточок. Таке дерево краще садити там, де багато світла. У перші роки росте повільно. Краще глід розмножувати щепленням.
Із цвіту Ірина Угринчук варить духмяний чай. Він добре знімає втому, поліпшує сон і запобігає старінню шкіри.
- Садовий глід особливого догляду не потребує. Треба лише обрізати вершки, аби дерево не здичавіло. Колючки на дереві втричі довші, ніж на кущі. Вони опадають, як ягоди.
Коментарі