Ексклюзиви
Четвер, 11 жовтня 2007 19:38

Іван Петровцій вирощує на дачі мандарини

Колишній інженер-хімік із Мукачевого Закарпатської обл. Іван Петровцій, 65 років, вирощує на дачі, що на вул. Севастопольській, мандарини, інжир, хурму, грейпфрут, лимони та гібридну смородину.

Біля воріт нас зустрічають два песики: чорний Бунді та руда Маша. Вони охороняють двір від крадіїв. Позаду йде господар Іван Яношович. Чоловік запрошує до будівлі, де вирощує екзоти. Перед дверима росте айва, виноград, малина, смородина.

— Варю з них варення, — хвалиться чоловік.

У невеликій оранжереї неподалік сходів — вазон із деревцем, з якого звисають помаранчеві плоди. Іван Яношович зриває два й очищує їх. Цитрус має надзвичайно тонку шкірку. Його плоди соковиті й солодкі.

— Три саджанці мандарина, апельсина й лимона привіз із Гудаути, що на Кавказі. Відпочивав там 1986-го, — розповідає. — Та апельсин усох. А мандарин і лимон за три роки дали перші плоди. Спочатку збирав по три-чотири штуки цитрусових. Тепер, буває, мандаринів до 10 кілограмів за сезон зриваю.

Мандарин витримує температуру повітря до -5°С. Петровцій вирощує його у звичайному чорноземі. Додає до землі трохи піску.

— Навіть якщо вночі підмерзне — не біда, — говорить господар. — Головне, щоб удень було тепло, аби міг відтаяти. А ще цитрусові люблять кислий ґрунт, тому додаю органічних добрив. Спочатку підсипав до вазона перепелиний послід. Та найкраще використовувати коров"як. Беру кульок, їду за місто на поле й збираю сухі коров"ячі пластівці. Удома замочую їх у воді. За три тижні цим настоєм поливаю цитрусові.

Цвіту було багато, але переважно весь чоловічий

Мандарин Петровція зацвітає наприкінці січня — на початку лютого. За три тижні зав"язуються плоди, які достигають у середині вересня. Запилюються квітки самі.

— Раніше я пробував запилювати їх, — веде далі Іван. — Обривав тичинки біля маточки й посипав ними квіточку. А потім побачив, що мандарин запилився сам. Як це сталося — досі не розумію. В оранжереї працює вентилятор — може, хвиля теплого повітря запилює цвіт, — припускає чоловік. — На Кавказі мандарин зацвітає наприкінці лютого, а достигає в листопаді. У мене швидше, бо на Закарпатті клімат тепліший.

Окрім цього куща, Петровцій має ще два. Посадив їх торік. Поки що вони не плодоносять.

— Сусідам привив мандарин на кущі дикого лимона — за рік мали перший урожай, — каже Петровцій.

До весни Іван Яношович планує облаштувати велику оранжерею цитрусових — мандаринів, лимонів, грейпфрутів. Останні тільки-но випнулися з землі. А карликові лимони цьогоріч не вродили.

— Цвіту було багато, але переважно весь чоловічий. Жіночих квіточок не було, — каже господар.

Iнжир вкорінюють у вазоні

Окрім цитрусових, Іван Петровцій вирощує на дачі турецький фрукт — інжир. Кущі ростуть у садочку. Господар зриває кілька зелених плодів. Дає скуштувати. Солодкий фрукт має багато червоних насінин.
— П"ять років тому я купив кілька саджанців інжиру на базарі, — розповідає. — Фрукт спочатку вередував. Мабуть, не підходив йому глинистий ґрунт. Та за рік кущ рясно зацвів і дав перші плоди.
Чоловік зриває три гілочки, обриває листочки та простягає мені.
— Удома посадите, — пропонує він. — Гілочки потрібно замочити у воді. Коли пустять корінці, додайте до вазона трохи піску. За тиждень — ґрунту. І лише за чотири тижні, коли стебло добре приживеться, можна пересаджувати до іншого вазона. Час од часу підживлюйте перебродом коров"яку та розчиненим у воді суперфосфатом. Інжир можна вирощувати й у квартирі. Та тоді слід формувати крону, аби ріс у формі куща. Інакше вимахає до 5–6 метрів заввишки. На вулиці рослина витримує до 18 градусів морозу — сам перевіряв. У свіжих плодах інжиру безліч вітамінів, а сушені — висококалорійні. У них багато глюкози, фруктози й мінеральних солей.
Торік із десятьох кущів інжиру Іван Петровцій зібрав 80 кг плодів.

Зараз ви читаєте новину «Іван Петровцій вирощує на дачі мандарини». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода