55-річний Іван Микитась із села Трибухівці Бучацького району Тернопільської області вирощує хурму. Садить на початку зими в горщики. І зберігає у погребі до весни — так рослина нарощує кореневище.
— Хурму саджу на шкаралупи волоських горіхів. Це найкращий дренаж, — розповідає Іван Микитась. — Чорнозем не годиться, найкраще — ґрунт для цитрусових. У мене деревце прижилося одразу. Навіть у перший рік зібрав невеличкий урожай. Вага одного плоду була до 250 грамів.
Першу зиму хурма має перебути в приміщенні. Поступово, раз на два-три місяці, збільшує розмір горщика. Якщо зробити це різко, корінці закиснуть. У півторарічному віці висаджує у ґрунт. Вибирає сонячне місце без протягів.
— Хурма може рости і в кімнаті. Але сягне 1,5 метра і даватиме мало врожаю. Буде декоративною рослиною, — додає.
Буває чоловічої та жіночої статі. Їх слід садити в парі. Плоди ростуть на жіночому дереві.
— Завжди прищипую головний пагін на однорічках. Тоді всі соки підуть у бічні гілки, вони швидше розвиватимуться. Хурма не потребує особливого догляду. Все, як зі звичайними плодовими деревами.
Не боїться хвороб, її не обприскують хімікатами.
— Підживлювати треба обережно, інакше дерево різко піде в ріст і не визріє деревина. У перші два роки даю калійні добрива, які зміцнять корінь. Навесні — перегній.
Перші плоди дозрівають наприкінці жовтня на четвертий рік після посадки. Доти треба обривати цвіт, щоб дерево набралося сил. Із п'ятирічних дерев збирає по 20 кг плодів. Зі старших — на 5–10 кг більше.
3 
35413
Коментарі