"Взяв земельну ділянку біля Фастова 18 років тому, — згадує киянин 67-річний Юрій Зарічний. — Земля була поганюча, суцільна глина. Але чорнозему не завозив. Дізнався, що землю й без того можна зробити родючою. Відтоді ось уже десять років навесні здобрюю город компостом. Отримую 500, а то й тисячу кілограмів картоплі з сотки".
Для приготування компосту чоловік сушить траву, бур"яни і складає їх на купи. Потім поливає розчином із препаратом "Байкал ЕМ-1" та накриває плівкою. 10 мл добрива розводить у 10 л води. Каже, що у "Байкалі" є до 80 видів корисних бактерій. Купи сіна бажано полити під вечір, коли немає сонця. Бо під променями бактерії гинуть.
За два місяці трава перегниває — компост готовий. Але Зарічний залишає його під плівками до весни.
— Тепер люди тримають менше худоби, перегній коштує дорого, — додає чоловік. — Компост не гірше гною, а коштує дешевше. Торік для порівняння здобрив дві сусідні ділянки з картоплею. Одну перегноєм, другу — компостом. Жодної різниці не помітив.
Здобрювати ґрунт курячим послідом Зарічний не радить. У ньому багато азоту — бадилля піде в ріст, а врожаю не буде.
— Перегній добре внести ще з осені й переорати землю, — каже завідувач відділу селекції Інституту картоплярства Андрій Осипчук, 71 рік. — Весняне здобрення дасть свій результат аж наступного року. А свіжий гній взагалі небезпечний — на ділянці може з"явиться грибок.
Землю ще здобрюють сидератами — рослинами, які роблять ґрунт родючим. Так робить агроном із 50-річним стажем житомирянин Петро Вітвицький, 77 років. Він щороку, за будь якої погоди, збирає 600 кг із сотки. Ділянку під картоплю Вітвицький готує з осені. Після збору врожаю, у серпні сіє на городі жито, ріпак, горох, люпин, овес, гречку або гірчицю. Пізньою осінню їх скошує і складає в копицю. А ділянку переорює. Навесні в цю землю садить картоплю. Скошене збіжжя залишає на городі. Наступного літа ним прикриває картоплю — захищає врожай від надто пекучого сонця.
— Весною, перед посадкою вношу перегній на ділянку. За півгодини до оранки, — розказує Вітвицький. — Бо як розкидати за декілька днів, то ефект уже не той.
Окрім перегною, в кожну ямку з картоплею насипає 1 ст. ложку попелу та 1 ч. ложку нітроамофоски, що містить азот, фосфор і калій.
— Попіл та нітроамофоска підживлять бульби одразу, а перегній почне діяти пізніше, вже коли картопля ростиме.
Цього року весна тепла, а літо обіцяють посушливим. Городники почали садити картоплю вже в 10-х числах квітня.
— Картоплю треба висаджувати, доки земля ще волога, — каже Юрій Зарічний. — До травневих свят чекати не треба. Бо коли на вулиці тепло, волога швидко вивітрюється.
5 
35413
Коментарі
1