— Імбир прекрасно почувається на домашній грядці. Також його можна виростити і на підвіконні. Головне знати — період вегетації триває вісім-десять місяців, — розповідає Світлана Корогодова, 52 роки. Має дачу поблизу Києва.
Корінь імбиру висаджують в лютому-березні. Його можна придбати в магазині або на ринку. Бульба має бути гладка і тверда на дотик, мати живі бруньки.
— Перед посадкою корінь необхідно розбудити. Його опускають у теплий розчин марганцівки і тримають кілька годин. Потім кладуть у поліетиленовий пакет — до появи вічок. Як у картоплі. Коли добре "наклюнуються" — кореневище імбиру треба розділити на частини. На кожній має бути хоча б одна добре розвинена брунька. Місце поділу кореневища присипати деревним вугіллям і підсушити.
Розділені частини висаджують у неглибокі широкі посудини з хорошим дренажем із піску і гальки. Горщики наповнюють родючим ґрунтом.
— Корінець укладають горизонтально. Проклюнувся брунькою догори — засипають 2-сантиметровим шаром землі. Поливають рясно і регулярно.
Перші паростки з'являються через один-два місяці. Влітку за спекотної погоди горщики з імбиром можна винести на відкрите повітря. Прикопати їх у ґрунт і затінити від сонячних променів. За оптимальних умов висота пагонів може досягати 1 м. Восени кореневище викопують. Очищають від землі. Зберігають у сухому місці.
— Частину коренів можна використати в їжу або для лікування. Решту зберегти до наступного сезону. Посадити так само, — радить Світлана Корогодова.
Свіжий імбир можна зберігати на нижній полиці в холодильнику близько місяця. Сушений і подрібнений — до чотирьох місяців.
3 
1
Коментарі