У Києві на Співочому полі відкрили виставку квітів "Планета диких тварин". Гігантські фігури екзотичних звірів зроблені із понад 500 тис. квіток-однорічників. Експозиція триватиме до 1 серпня. Білет для дорослих коштує 100 грн, дитячий - 25, для пільгових категорій - безкоштовно.
"У таку жару легше вмерти, ніж по виставці бродити. Нащо ти мене, Оксано, мучиш. То ж вроді не ізміняв. Мушу тепер позоритися. Тут ж одні баби. Мужики хитрі, десь сидять в холодочку з квасцем і з мене сміються", - скаржиться на вході у Співоче поле чоловік років 50-ти із зіжмаканою хустиною у жмені. Нею протирає піт, який стікає за комірець смугастої теніски. Біля нього жінка у червоній панамі, рожевому сарафані до п'ят та кросівках. Вона на скарги і вухом не веде.
"Нащо тобі наше посвідчення? Пропусти тай всьо. Тож видно, що ми пенсіонерки. Не дивися на нас, що такі бодрі. Це просто з молоду на непильну роботу встроїлись"
Черги біля каси немає. А от на вході зібрався натовп. Невдоволені жінки років 55, сперечаються з охоронцем чому їх не пускає. Вони у білих футболках та темних спідницях. Одна у квітчастій, а інша - в клітинку.
"Нащо тобі наше посвідчення? Пропусти та й всьо. Тож видно, що ми пенсіонерки. Не дивися на нас, що такі бодрі. Це просто з молоду повезло на непильну роботу встроїтись", - говорить киянка Марія Ковтонюк. На виставку прийшла із сусікою.
Може краще мама покаже? Вона більш похожа на акулу. Ти ж сам казав"
Біля входу стоїть величезна сіра фігура акули. На її фоні чоловік ставить дитину, щоб сфотографувати.
"Лерочка, помахай руками, ніби ти акула. Тоді фотка яскравіша вийде. Щоб ми могли потім в рамочку вставити", - підбадьорує лисуватий чоловік у світлих шортах, чорних шкарпетках і туфлях.
Дитина ідею підхоплює і махає. А потім соромиться, завмирає і говорить: "Може краще мама покаже? Вона більш похожа на акулу. Ти ж сам казав". На ці слова рудоволоса жінка не більше 33 років з розпашілима від спеки щоками, хапає дитину за руку і веде до виходу. Чоловік мовчки ховає телефон і слідує за ними.
"Мамо швидше фоткай, бо мене лавка пече. Тобі то без різниці, а я страдаю. Або дай мені свою сумку, щоб я на неї сіла. Тоді й роби сто першу фотку. Ти вже ними, мабуть, весь телефон забила. Але не забудь мене клацнути біля корабля. Хочу бути морячкою, раз мені не світить попасти цього року на море через ваші ремонти. Задумали не знати що, а мені страдай", - вичитує матір дівчинка десяти років у рожевій хустині.
Кожен столичний район створив свою композицію висотою до 5 м. Організатори зробили 3D композиції у вигляді величезних тварин.
"Ти бач, яку красоту сотворили. А в нас біля районної адміністрації посіяли задрипані чорнобривці, а заплановані гроші розікрали собі на курорти. Доця, шо ти мені цитькаєш. Що думаю те й кажу. Хіба не правда?" - говорить Неля Корнілова. Жінка приїхала з Чернігова спеціально на виставку. Гостює у дочки на Борщагівці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Книжковий арсенал приходять із валізами
На Співочому полі тихо і спекотно. Об 11 годині вже 32 градуси. Відчутно запах липового цвіту, ці дерева ростуть по всій території. У їхній тіні ховаються відвідувачі. Майданчик зі столиками та лавками майже пустий.
"Здесь муравьи повсюду. Лучше бы дома посидели. Или отпустила меня с девушками на озеро. Я даже очки забыла. Теперь будут морщины на лбу", - невдоволено обурюється чорнява дівчина-підліток з телефоном у руках. За нею слідом йде жінка у джинсових шортах вище колін та футболці із зображенням Ольги Полякової та написом "Ночная жрица".
"Чего ты ворчишь? Разве не знаешь, что для меня это лучший отдых. Ты же все равно дома бы на тех блоггеров пялилась. Лучше посмотри на эту красоту", - заспокоює жінка дочку.
Найбільше відвідувачів зібралося біля композиції з фламінго. Поруч працівник у коричневій формі розправляє шланги для поливу. Вмикає воду і раптом за фламінго схоплються люди, які в траві розклалися на пікнік.
Поруч тулиться парочка, щоб зробити селфі. Це вже їхня з десята спроба. То люди влазять у кадр, то обличчя не виходить.
"Андрєй, ти це спеціально робиш? То ж знаєш, що й мене робоча сторона для фоток ліва. А то тепер здається, що біля тебе лелека позує. Стань з іншого боку", - керує худорлява білявка у синіх джинсах. Чоловік у білій футболці з пальмами потирає руку, яка затерпла, бо довго тримав телефон. Встає на вказаний бік.
Також немало гостей біля квіткових фігур слона та черепахи. На їх створення використали 40 тис. квітів.
На парапеті під каштанами сидять групки людей. Жінки повернуті спиною до квіткових композицій і активно щось обговорюють. Пенсіонерка з кудлатим волоссям кольору баклажан і віялом махає руками під час розповіді. Їй киває у відповідь сусідка в жовтих лосинах.
"Ото молодьож пішла. Прийшла до сина з невісткою в гості, а та навіть голубців не наліпила. Прийдеться мені туди ще їжу носити, як ця Аліна, що розродиться. Ну яка ж з неї мать. А як до язика, то каже постійно занята. Хіба є щось важніше, чим своїх нагодувати", - скаржиться кучерява жінка і нервово махає веєром.
Також зовсім не до квітів трьом чоловікам. Обидва з круглими животами зайняті розмовою, а крайній - худший, дивиться футбол у телефоні.
"Нічого Юрок, пусти малого, нехай побігає. Наганяє апетит і не прийдеться бігати за ним козликом, щоб поїв. А потім засне бігом. А поки подивися на ці статуї з квіток. Он олень біля озера прямо, як справжній. Я не охотнік, але в книжках ж бачив, як виглядяють. А ота сова мені на Притулу похожа. Така ж удівльонна і високо крилами махає", - сміється сивий чоловік у світлих футболці та штанях. На ремені поправляє чохол з мобільним телефоном і на пальці крутить ключі від машини.
Без уваги на виставці кіоск із сувенірами та дві жінки у вигляді живих статуй. Немає бажаючих фотографуватися з ними. А от до композицій стоять черги на знімки.
З 23 червня по 12 липня в Києві вперше пройде виставка Музею воєнного дитинства в Україні та розкаже про повсякденне життя людей, чиє дитинство змінила війна.
Команда дослідників в Україні зібрала понад 130 свідчень про збройний конфлікт на Донбасі та тимчасову окупацію Криму, а також свідчення дітей Другої світової війни.
3 
1
Коментарі