У Вінниці сьогодні вшанували жертв Голодомору. До пам'ятника, встановленого 2008 року поруч з адмінбудинком "Книжка", люди принесли лампадки, колоски та квіти. Організатори пригостили всіх шматочками білого хліба.
"У моїй родині в селі Лаврівка від голоду 1933 року помер найменший брат мого батька. Йому було 3 роки. Батьки та четверо інших дітей вижили. У селі була військова частина, і люди ходили туди на роботу. Харчувалися там і завдяки цьому рятувалися. Гарнізон був великий і його забезпечували добре. Було, що й солдати допомагали. Коли батька питала про той час, то він ніколи нічого не казав. Робився чорним і було видно, що йому боляче. Тому все, що знаю про той час, - з розповідей бабуні. Щастям було знайти буряка на полі. Варили кору дерев. Я мала була, то пам'ятаю, у голові не вкладалось: як це їсти кору дерев. Було незрозуміло. Тому це важкий день, але він потрібен, аби знали про ті нещастя і цінували сьогоднішнє", - розповіла кореспондентові Gazeta.ua вінничанка Світлана Мусійчук.
У заході взяли участь близько 200 осіб. Усім охочим роздавали лампадки. Пом'янули померлих хвилиною мовчання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Пузатий енкаведист заарештував матір за померзлі колоски"
"Мама з Гути-Літинської розповідала, що ховали тоді людей у кагатах. Ніхто їх не відспівував і не ховав по-людськи. На тому місці потім забороняли ставити пам'ятники чи хрести. Так воно заросло і до цих пір стоїть пусткою. Людей багато загинуло. Мені шкода, тому щороку приходжу сюди до пам'ятника згадати і пом'янути жертв страшної трагедії", - каже жителька Вінниці Поліна Цимбалюк.
Щороку в четверту суботу листопада весь світ разом із Україною вшановує пам'ять жертв Голодоморів, організованих радянською владою для знищення української нації.
Найстрашнішим був штучний голод у 1932-1933 роках. Його визнали геноцидом. У пікові місяці в ці роки в Україні щохвилини помирали 24 людини, щогодини - 1440, щодня - 34 560 людей.
Дні національної пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років цьогоріч проходитимуть під гаслом "Голодомор не зламав". Пам'ятні заходи будуть присвячені людям, які змогли реалізувати себе попри травму пережитого.
Коментарі