У селі Верині Львівської області розписи на стінах церкви Архистратига Михаїла дивують навіть найбільших скептиків. Святі тут одягнені у вишиванки, на стелі зображені сотники УПА та янголи, що грають на українських музичних інструментах. Це далеко не все, чим дивує веринська церква.
Понад 10 років тому український художник-сюрреаліст Микола Гаврилів перетворив звичайний храм у витвір мистецтва. Завдяки його таланту та ідеям місцевого священика подивитися на храм до села з'їжджаються туристи з усіх куточків світу.
"Вирішив не лише рятувати храм від руйнування, а перетворити його у мистецький шедевр. Причому відтворити на його стінах не тільки епізоди із Біблії, а й важливі історичні події України. Проте не порушуючи при цьому канонів богослов'я", - каже місцевий священик Василь Говгера виданню "Вголос".
Оксана Гусак, місцева жителька, розповідає про усі незвичні розписи стінах храму. "Купол церкви присвячений покрову Богородиці, яка опікується церквою, державою і родиною. Церкву, зокрема, представляє Папа Римський Іван Павло ІІ, Андрей Шептицький, Любомир Гузар та інші. Державу – місцеві сотники УПА – Гребенко і Явір – та оунівці Білас і Данилишин. Також неподалік за столом Тайної вечері разом з апостолами – блаженні українського народу", - розповідає активістка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Створення єдиної церкви означатиме вихід із-під впливу Москви
Художник Микола Гаврилів розповів, що коли розмальовував церкву, намагався не пропустити жодної знакової події в історії України. У веринській церкві є зображення, де художник зобразив патріарха Йосипа Сліпого в образі Йосифа біблійного.
У вівтарі художник намалював ангелів, які грають на українських музичних інструментах. А на арках художник зобразив 11 чудотворних ікон зі всієї Західної України. Окрім святих у вишиванках на стінах храму зображено багато елементів українського побуту.
"Це не просто гарні євангельські картинки та ілюстрації до Біблії, тут вони поєднані із національними та історичними елементами України. Вони вплітаються у євангельські сюжети, не порушуючи при цьому жодних церковних канонів. Багато європейських художників євангельські сюжети доповнювали елементами, традиційними для своїх країн. Я хотів показати, що я – український художник, тому додавав елементи народного одягу, побуту, пейзажів тощо. Але від того євангельські сюжети не змінювалися", – пояснив художник.
Сюжет хрещення Руси-України є також дивовижним. Поряд із княгинею Ольгою і князем Володимиром Великим зобразили і Блаженнішого Святослава Шевчука. А над ними – Небесну Сотню. В той час, коли художник розмальовував стіну, на Майдані відбувалися розстріли.
"Не міг не намалювати Героїв Небесної Сотні – Жизневського, Нігояна, Вербицького. Поряд з Ісусом та Героями Небесної Сотні зобразив священиків – вихідців із села Верині, яке назвали "кузнею" священиків", – каже Гаврилів.
Також митець розповів, що спочатку люди не сприймали таких розписів. "Комусь не подобалося зображення Ющенка, комусь – сотники УПА на стелі. Однак мешканці Верині ними пишаються. Поляки ж дипломатично мовчать, коли їм показують цих Героїв", - говорить художник.
Дивує і сюжет "Явлення Христа народу". Там в образі Іоана Хрестителя художник зобразив Кузьму Скрябіна. "Я не знав, з кого тоді змальовувати Іоана Хрестителя. Хотів знайти якусь цікаву особистість, когось з відомих людей. І тоді почув, що загинув Кузьма. Його постать відразу виникла в мене перед очима і я зрозумів, що саме він має бути зображений на тій стіні", - згадує Гаврилів.
Після створення цих розписів село стало туристичною привабою. Реакція людей на розписи різна. Але найприємніше, коли захоплення висловлюють мешканці східних регіонів України, не кажучи вже про закордон.
Місцевий священик пишається своїм духовним домом та вважає, що церква стала оригінальною завдяки незвичним розписам та індивідуальному стилю художника та його таланту. "Думаю, в Україні зараз немає жодної церкви, яка б могла дорівнятися до веринської у мистецькому плані. Розписи схвалили навіть ті єпископи, які сприймали лише класичне малювання на стінах церкви", - говорить священник.
Люди випадково знайшли два церковні дзвони, які у 1942–1943 роках сховали від німців. Великий дзвін важить понад 100 кг, менший — 20. Дзвони добре збереглися, тому реставрація не знадобилася.
Коментарі