Премії виїзним бригадам планують виплачувати щомісяця
2012 року стартувала реформа екстреної медичної допомоги. Проходить у п'яти пілотних областях — Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській та в Києві. Саме вони мають інфраструктуру, можливості для перекваліфікації медиків та продемонстрували свою управлінську ефективність під час реформи первинної медичної допомоги, пояснюють у Міністерстві охорони здоров'я. Систему екстреної меддопомоги планували реформувати за п'ять років, та термін виконання продовжили до 2022-го.
— Минулі роки всі медики Вінниччини, в тому числі й гайсинські, атестувалися, — розповідає головний лікар Гайсинської станції екстреної медичної допомоги Юрій Осадчий, 56 років. — За цей час у Вінниці створили обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, якому ми підпорядковані. Також — єдину оперативно-диспетчерську службу, оснащену GPS-навігацією (ДжиПіЕс-навігація здатна прокладати маршрут з урахуванням організації дорожнього руху і здійснювати адресний пошук. — Газета). Усі дзвінки на 103 потрапляють саме туди. Вінницькі диспетчери розподіляють виклики тим бригадам, які перебувають найближче до пацієнта. Тому ми вже навчилися працювати з планшетами.
Серед інших нововведень — зміна нормативу прибуття бригад та розроблений і введений у дію "Маршрут пацієнта".
— Згідно з маршрутом, ми чітко знаємо, куди везти того чи іншого хворого, — пояснює Юрій Осадчий. — Якщо підозра на інфаркт чи інсульт — до Вінниці. Решта випадків — до Гайсинської лікарні. До речі, сюди веземо не лише мешканців сіл нашого району. Якщо в пацієнтів акушерсько-гінекологічна чи інфекційна патологія, а вони проживають у Теплицькому районі, в селах Марківка, Кораблівка, Степанівка, Кивачівка, Цвіліхівка, Дубина, Тополівка, Кублич та Важне, то їх транспортують до Гайсина. Так само Іллінецький район — Дашів та ще 20 сіл обслуговує наша лікарня.
Пілотним проектом також передбачено закупівлю спеціалізованого санітарного транспорту, обладнання та манекенів для навчально-тренувальних симуляційних центрів. Готуватимуть інструкторів для підвищення кваліфікації відповідно до світових стандартів. Працівникам підвищать зарплату, створять єдині регіональні оперативно-диспетчерські служби.
— Усі етапи реформи Гайсинська станція проходить успішно — транспортом, ліками і планшетами забезпечена. Нині вдосконалюють єдину оперативно-диспетчерську службу. У п'яти пілотних областях вона працює за американською моделлю. А в інших — працює інша модель. Тому, згідно з реформою, їх із часом об'єднають, — каже Осадчий. — Цікавим моментом є перенавчання. Нині набирають людей на курси інструкторів. Вибрали по 6 лікарів та фельдшерів для подальшого спеціалізованого навчання. Гайсинчани не увійшли до того списку, більшість — вінничани. Водії мають пройти 100 годин навчання, фельдшери — 160 і здати екзамени. Потім ті інструктори навчатимуть нас, тобто їх направлять на периферію.
Водії нині масово розраховуються. Людей не влаштовує зарплата в 4 тисячі. Цю проблему намагається вирішити обласна рада. У січні видали премію по 4 тисячі кожному, хто працює у виїзній бригаді. Планується виплачувати її щомісяця. Тепер люди отримуватимуть близько 8 тисяч. Двоє водіїв у Ладижині завдяки цьому повернулися.
Також перейменують посади головного лікаря та начмеда. Для цього я теж буду перенавчатися, пройду курси підвищення кваліфікації. Буду не головним лікарем, а директором станції. А начмед стане директором з медицини. Займатиметься суто ліками. А директори станції виконуватимуть функції менеджменту. Поки ж я як головний лікар займаюся усіма справами.
Залишається проблема із лікарями. Особливо це відчутно на периферії — у Ладижині, Гайсині, Немирові, Теплику. Коли Уляна Супрун очолила міністерство, спрямувала медицину за англо-американською системою. Тобто лікарів на виїздах не має бути, а лише парамедики. Всі ці роки лікарів масово скорочували, вони переходили працювати в інші професії. Хоча у світі практикується ще одна система — німецько-французька. Вона передбачає для парамедиків чергового лікаря. Та й самі станції екстреної допомоги розташовані по кілька на територію. Це забезпечує максимально швидкий доїзд у будь-який куточок міста чи села. На щастя, концепція Супрун помінялася — і вона закликає зберегти лікарів. Але де тепер їх брати, думаємо.
6 мільярдів гривень закладено у державному бюджеті 2019-го на екстрену медичну допомогу. Пілотний проект, що діє на території Вінниччини, фінансуватиметься окремо. На нього передбачено 992,5 млн грн.
5 
Коментарі