Минулого літа банки припинили видавати житлові кредити. З осені ціни на столичні квартири почали падати. В оголошеннях зазначають ціну. У кожному є приписка — "торг". Однокімнатні квартири виставляють на продаж по $80–85 тис. На віддалених житломасивах є пропозиції на $20 тис. дешевші.
На Лівому березі, поблизу Ленінградської площі, знаходимо малометражну готельку загальною площею 21 кв. м. Просять $58 тис. Телефонуємо. Відповідає жінка. Представляється Аллою, квартирним брокером:
— Це дуже вигідна пропозиція. Два місяці тому за неї просили 90 тисяч доларів. Тепер скинули ціну. Дуже хороша транспортна розв"язка. Поряд і школа, і садочок. Магазинів купа, парковка поряд. Якщо ви реальний покупець, поторгуємося.
Домовляємося про зустріч. Нас зустрічає невисока жінка у фіолетовій шубі. Ліфтом піднімаємося на сьомий поверх.
— Квартира приватизована, із документами все в порядку, — розповідає перед входом 32-річна Алла. — Тільки не лякайтеся. Ремонтик зробите на свій смак.
Заходимо. Утрьох ледве вміщаємося в тісному коридорі. У кутку — купа ганчір"я. Зі стелі звисають поцвілі шпалери. На них сліди потопів. Із коридору кілька дверей ведуть у кімнату, кухню, ванну та комірку. Фарба на дверях лущиться.
— Господиня курила, тому трохи чути запах, — продовжує брокер. — Зате бачите, що вікна металопластикові і двері броньовані.
Заходимо до кімнати завбільшки 3х4 м. У ній стоять ліжко, шафа і стіл. Для інших меблів місця немає.
— Я спеціально ремонт не робила, — розказує інша молода жінка в халаті. Представляється Ольгою. — Виб"єте собі стінку між кухнею й кімнаткою. Буде одне велике приміщення — студія. Ванну можна об"єднати з коміркою. Отримаєте більшу площу. Сусіди так зробили.
Щоб узяти кредит у банку, дали на лапу 5 тисяч доларів
Починаємо торгуватися.
— У вас гривні чи долари? — цікавиться брокер. — Узагалі, можемо сторгуватися за 50 тисяч доларів. Агентству треба буде заплатити комісійні — 2 тисячі.
Обіцяємо передзвонити, щоб сказати про своє рішення. Їдемо оглянути іншу квартиру, на Микільській Борщагівці. Того вечора брокер Алла дзвонила двічі. У наступні дні — ще кілька разів. Обіцяла скинути ще. Господині потрібно буде заплатити $45 тис.
— За таку ціну вам запропонують хіба що квартиру після пожежі, — переконує.
Готельку на бульв. Кольцова, за 300 м від міської межі Києва, виставили за $55 тис. У газетному оголошенні приписка — "терміново". На дзвінок відповідає ріелтор Надія Михайлівна:
— Ремонту немає, шпалери однотонні, під фарбу. Будинок цегляний. Дуже зручна транспортна розв"язка.
Домовляємося про оглядини.
— Купили по квартирі обом дітям. Собі з дідом хочемо двокімнатну, а грошей не вистачає, — розказує літня господиня 60-річна Валентина. — Домовилися про кредит. Для цього в банку дали на лапу 5 тисяч доларів.
Квартира без ремонту. Шпалери біля вимикачів затерті. Вікна старі. На підлозі лінолеум.
— Ми вам залишимо вішалку у прихожій і тумбочку для взуття. У кімнатну нішу влізе велике ліжко. Можна невеличку стінку поставити. Це тільки здається, що квартира маленька.
Кажемо, що $55 тис. — це дорого. У нас більше немає.
— Треба радитися із чоловіком, квартира на ньому, — відповідає Валентина.
Надія Михайлівна проводжає нас до трамваю.
— Господарям шкода продавати її задешево. Але гроші їм потрібні терміново. Спробуємо умовити, щоб поступилися.
Увечері подзвонила: господар погодився на $50 тис.
На вул. Коперника, що за 4,5 км від Хрещатика, оглядаємо однокімнатку у "хрущовці". Від метро Лук"янівська йдемо 10 хв.
— Ми поспішаємо продати цю квартиру, бо господарі підшукали двокімнатну, — каже брокер Ярослав.
За "хрущовку" просять $85 тис. Улітку її виставили на продаж за $125 тис., але покупця не знайшли. Площа квартири — 33 кв. м. Житлова кімната має 22 "квадрати".
— Сторгуємося за 80 тисяч, — каже Ярослав на вулиці.
У столиці найістотніше подешевшали помешкання великої площі. Приміром, трикімнатні квартири на лівобережному житломасиві Позняки площею до 80 кв. м пропонують по $130 тис. Торік стільки коштували однокімнатки. Район зручний. Поряд кілька супермаркетів. До станції метро пішки 5–10 хв. Двокімнатні "хрущовки" на житломасиві Нивки також продають за цінами однокімнатних 2007 року — $80–85 тис.
— За останні місяці ціни знизили на 25–30 процентів, — каже "ГПУ" Віталій Гайдученко, 28 років, із агентства нерухомості "Авансис". — Зараз ринок нерухомості завмер. Угод про купівлю-продаж — одиниці. Долар виріс, і люди розгублені — не знають, що робити.
Фінансовий директор компанії "Акро нерухомість" Лариса Нiкітіна вважає, що нині найкращий час для купівлі нерухомості:
— Покупець приходить на оглядини квартири за 300 тисяч доларів і пропонує півціни. Якщо власникові терміново потрібні гроші, може й погодитися, — розказує Нікітіна. — Двокімнатну "хрущовку" можна виторгувати й за 50–60 тисяч доларів. Зростання цін очікуємо навесні. На ринок почне тиснути так званий відкладений попит. Кредитування мають відновити. І житло знову купуватимуть ті, хто терміново його потребує.
Шинкаренки продають хату для сплати кредиту
Євген і Тетяна Шинкаренки із селища Буча під Києвом півроку тому взяли кредит 200 тис. грн. Ще стільки ж внесли власними коштами і купили для доньки квартиру-готельку на столичному житломасиві Виноградар. Щоб заплатити початковий внесок, продали свій земельний пай у Білоцерківському районі на Київщині. Ще й доклали власні заощадження.
— Кредит брали на 30 років, — каже Євген Шинкаренко, 48 років. — Я два роки гарував у Португалії. Перші місяці треба вносити найбільше — по три тисячі гривень. А ми тепер стільки не заробляємо, нема роботи. А взагалі за тридцять років виплатимо банкові майже подвійну ціну. Я порахував, що готелька нам обійдеться в 154 тисячі доларів. Так це ще півбіди. Банк накрутив тепер ставку по кредиту! Було 11 відсотків річних, а стало 19.
Шинкаренки вирішили продати свій приватний будинок у Бучі, щоб заплатити за готельку. Сподіваються отримати $80 тис. Самі переберуться в батьківську хату в селі Мала Антонівка, що поблизу Білої Церкви.
2 
1
Коментарі