Я багато чого не розумію по-англійськи. Важко навіть пояснити, чого саме я не розумію. Бо слів знаю багато. Але є такі речі, що хтозна в який словник дивитися.
Мій приятель, лондонський єврей з українським корінням, раз на рік робить у себе в дворі музичний фестиваль для друзів. Чоловік мій десь був у справах, і я прийшла сама. Підсвідома реакція жінок, які прийшли з бойфрендами чи чоловіками, заступити їх своїми грудьми від потенційної узурпаторки нагадала мені, чому я не люблю великі незнайомі компанії. Треба мені ваш плюгавий лисий скарб! Я почала спілкуватися з подругою сестри господаря, яка також була без мужчини. Вона швидко помітила, що у нас є іще дещо спільне.
— А ти чому не п"єш? — пошепки запитала вона.
Я почала щось плутано пояснювати, що проклята печінка і так далі. Що розумного можна відповісти на таке запитання? Зрештою запитала в неї те саме.
— А мені не подобається, — змовницьки підморгнула вона.
Незабаром сестра господаря зі своєю подругою почали перевдягатися у відкриті коктейльні сукні.
— Ідемо на транс-вечірку, — пояснили вони.
Мене здивувало, що вони обрали саме такий одяг.
По вас явно видно, що ви справжні жінки
— Але ж по вас явно видно, що ви справжні жінки. Може, хоч накладні адамові яблука прилаштуйте? — порадила я.
Дівчата перезирнулися й пішли. Удома я розповіла про це ВСЕ чоловікові. Він сміявся, аж плакав, а потім пояснив. "Твереза" дівчина, мабуть, хотіла запропонувати мені наркотиків, а вечірка була присвячена не трансвеститам чи транссексуалам, а музиці у стилі транс.
Я цих речей ніколи не вивчу. Але я знаю інше. Знаю, хто такі Павлик Морозов і Марат Казей, що означає три дні "Лебединого озера" і як буває, коли на очах народжується твоя власна країна. Їм таке і не снилося.
1 
1
Коментарі
15