У райцентрі Семенівка закривають газету "Семенівський вісник". У 1936-му в ній проходив практику письменник Олесь Гончар. Із 1980-х років тижневий тираж видання з 10 тис. примірників зменшився до 1,6 тис. Районна влада відмовилася його фінансувати.

— Районка одно що хвалила районну адміністрацію, — розповідає голова Семенівської райради Валерій Книш. — Перестали її фінансувати через некомпетентність головного редактора. Для матеріалів районної ради, яка давала гроші на газету, не було місця на її сторінках.

Рішення про відмову фінансувати "Семенівський вісник" депутати райради прийняли на грудневій сесії торік. Із січня газета перестала виходити. Тепер готують документи на її закриття.

Голова райдержадміністрації Григорій Пипич каже, газету закрили не через однобокість у поданні інформації, а через чийсь комерційний інтерес.

— Газета вже півроку не виходить. Нема про що говорити, — обурюється Пипич. — Я намагався зберегти районку. Закрили її, бо комусь захотілося мати свою приватну газету.

Торік у червні в Семенівці відкрили приватну газету "Вісник Семенівщини". Її засновник — місцева телерадіокомпанія "Інформ". Серед п"яти фундаторів є депутати райради. Вони голосували за закриття районної газети. У місті також виходить приватне видання "Семенівський край".

Після припинення фінансування частина колективу "Семенівського вісника" перейшла до "Вісника Семенівщини". Решта звільнилися.

"Семенівський вісник" виходив із 1929-го. Олесь Гончар у ньому проходив практику після другого курсу Харківського технікуму журналістики. Друкував у газеті статті та вірші. Тоді семенівська районка називалася "Розгорнутим фронтом". Дещо пізніше у виданні працював член Національної спілки журналістів Володимир Проненко. Він у 2005-му керував секретаріатом Комітету з питань соціальної політики та праці при Верховній Раді України.

— Газету фактично знищили, — каже колишня працівниця Валентина Вовк. Жінка працювала в редакції "Семенівського вісника" з 1950-х. — Ми й надалі могли працювати. Навіть у війну газета виходила.

×