Ексклюзиви
Четвер, 10 вересня 2009 16:43

Визначили сім чудес Полтави

  Корпусний сад і Монумент слави на початку ХХ століття. Вони, а також двоповерхові будівлі навколо, входять до ансамблю Круглої площі. У списку конкурсу ”Сім чудес Полтави” вони йшли окремими претендентами. Свого часу Корпусний сад називали Олександрівськи
Корпусний сад і Монумент слави на початку ХХ століття. Вони, а також двоповерхові будівлі навколо, входять до ансамблю Круглої площі. У списку конкурсу ”Сім чудес Полтави” вони йшли окремими претендентами. Свого часу Корпусний сад називали Олександрівськи

У вівторок підбили підсумки першого конкурсу "Сім чудес міста Полтава". Він тривав півроку. За улюблений об"єкт можна було проголосувати на інтернет-сайті міськради або заповнивши анкету в місцевих музеях чи в міськвиконкомі.

За чудеса проголосувало 12 тис. осіб. У запропонованому списку було шість церковних будівель, по три пам"ятники і парки, алея, ботанічний сад, два старі дуби на просп. Першотравневому та чотири архітектурні споруди.

Опитувані могли запропонувати свій варіант. Найбільше відзначали "хату на хаті". Це стилізована українська хата під стріхою на даху приватного двоповерхового будинку по вул. Фрунзе навпроти Меморіалу солдатської слави. У міському управлінні культури кажуть, що останні два місяці активно голосували з інших міст України.

Перше місце в рейтингу посів архітектурний ансамбль Круглої площі. Далі йдуть Біла альтанка, Хрестовоздвиженський монастир, будівля краєзнавчого музею, Спаська церква, заповідник "Поле Полтавської битви" і будівля Служби безпеки України. Перші шість об"єктів пов"язані з Полтавською битвою чи її ювілеями.

Ансамбль Круглої площі з пам"ятником Слави — невелика копія Дворцової площі Санкт-Петербурга з Александрійською колоною Монферрана. Його збудували як "малий Петербург" на честь 100-річного ювілею Полтавської битви.

Неподалік від місця, де стоїть монумент, 1709 року відбулася зустріч царя Петра I із захисниками Полтави. У будівлях Круглої площі розміщені дитяча Мала академія мистецтв, кінотеатр ім. Котляревського, міська рада, один із підрозділів міліції. Частину кадетського корпусу займає техуніверситет.

Білу альтанку збудували на честь святкування 200-річчя Полтавської битви 1909-го на місці, де під час баталії був розташований Подільський сторожовий бастіон фортеці.

За легендою, вона має форму підкови, бо на цьому місці кінь Петра І загубив підкову наступного дня після битви. А місцевий коваль швидко викував нову. Цар його похвалив і нагородив.

Під час окупації альтанку зруйнували німці й на її місці влаштували артилерійський пункт.

Парафіяни кажуть, храм має сильну енергетику

1954-го до 300-річчя возз"єднання України з Росією на її місці спорудили схожу за формами Ротонду дружби народів. На фронтоні були слова: "Слава Союзу Радянському, слава, Слава Вітчизні народів-братів". До 1100-річчя Полтави напис замінили словами письменника Івана Котляревського: "Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона".

Вона й досі офіційно іменується Ротондою дружби народів, хоча полтавці називають її Білою альтанкою.

НА ТЕРИТОРІЇ Хрестовоздвиженського жіночого монастиря є храм — єдиний семибанний на Лівобережжі, що зберігся до сьогодні.

До кінця ХVІІ ст. усі споруди монастиря були дерев"яними. 1695-го його зруйнували татари. Новий кам"яний собор відбудовували коштом полтавського полковника Василя Кочубея. Після його страти монастир добудовував син.

У 1920–1930 роки в ньому був клуб залізничників, історичний архів, дитяча трудова колонія Народного комісаріату внутрішніх справ, гуртожиток та їдальня педінституту. Під час фашистської окупації община монахинь заснувала в колишньому чоловічому монастирі жіночий. Але 1960 року його знову закрили. Офіційно монастир став пам"яткою культури та старовини, хоча це не врятувало в радянські часи дзвіницю від підпалу підлітками, а одну з церков — від влаштування в ній автомайстерні.

Будівля краєзнавчого музею торік у жовтні відсвяткувала 100-ліття з дня освячення.

До 1920-х це був будинок губернського земства. Звели його в стилі українського модерну за проектом архітектора Василя Кричевського. Фасад прикрашають майолікові (глазуровані) герби повітів Полтавської губернії. Усередині приміщення оздоблене мальованим і різьбленим українським орнаментом.

За переказами, після Полтавської битви в Спаській церкві відбувся молебень, на якому був присутній Петро І.

На площі біля церкви 1709-го поховали загиблих захисників Полтавської фортеці. Парафіяни кажуть, храм має сильну енергетику.

Замикає сімку чудес будівля Служби безпеки України.

Звели її на початку минулого століття в руському стилі для Дворянського і селянського банку. Фасад оздоблений мозаїчними панно, різнокольоровими керамічними вставками, скульптурами. 1943 року будівлю спалили. Відбудували 1948-го. Товариство політв"язнів і репресованих стверджує, що це було одне із місць, де комуністи розстрілювали українських патріотів.

Сім чудес України назвали позаторік

2007-го назвали Сім чудес України. Їх визначали за результатами інтернет-голосування й опитування 100 експертів у різних галузях.

Сімка історико-культурних пам"яток України така: заповідник "Кам"янець" (Кам"янець-Подільський), Києво-Печерська лавра (Київ), дендропарк "Софіївка" (Умань), Софія Київська (Київ), Херсонес Таврійський (Севастополь), Хотинська фортеця (Хотин), Хортиця (Запоріжжя).

Ще визначили сім природних чудес України: Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина), гранітно-степове Побужжя (ландшафтний парк, Миколаївщина), Дністровський каньйон (Західна Україна), Мармурова печера (Крим), Подільські Товтри (природний парк, Хмельниччина), Світязь (озеро, Волинь), Синевир (озеро, Закарпаття).

Зараз ви читаєте новину «Визначили сім чудес Полтави». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2662
Голосування Який український клуб досягне більших успіхів у Лізі Європи 2018/19?
  • 1) "Шахтар"
  • 2) "Динамо"
  • 3) обидві команди "вилетять" одночасно
Переглянути
Погода