Четвер, 03 липня 2008 18:28

Віктор Нос в Ірландії заробив на будинок

Автор: фото з архіву Віктора Носа
  Віктор Нос із Полтави (третій зліва) зі своїми друзями грає на балалайці в кімнаті найманого будинку в місті Брукс у Канаді. Там чоловік працював на м’ясокомбінаті. Заробив на ремонт свого будинку в Рибцях під Полтавою
Віктор Нос із Полтави (третій зліва) зі своїми друзями грає на балалайці в кімнаті найманого будинку в місті Брукс у Канаді. Там чоловік працював на м’ясокомбінаті. Заробив на ремонт свого будинку в Рибцях під Полтавою

Два тижні тому полтавець 50-річний Віктор Нос повернувся з Канади. Там він рік працював на м"ясокомбінаті в місті Брукс.

— Робив обвальщиком м"яса по вісім годин на добу. За годину ми заробляли 20 доларів, — розповідає чоловік. — Місцевим платили від виработки, тому отримували вони більше.

Уперше на заробітки за кордон Нос поїхав шість років тому. Київська фірма тоді набирала працівників на м"ясопереробний завод у Дублін.

— Я десять років працював на Полтавському м"ясокомбінаті, а дружина — швачкою на фабриці "Ворскла". Платили нам копійки. Синок тоді ходив у п"ятий клас, — згадує Віктор. — До нас на завод приходили агітувати на роботу нелегалами в Польщу та Румунію. Кажуть, оформимо вас студентом. Та я не ризикнув. Подав заявку в полтавську агенцію з працевлаштування "Аверс-експрес ЛТД". Там дали адресу київських партнерів. Пройшов співбесіду з ірландцями, за місяць оформив необхідні документи, закордонний паспорт у мене вже був.

До Ірландії чоловік в"їхав 13 вересня 2001 року — за два дні після теракту у США, коли літаками знищили два хмарочоси-близнюки.

— На кордоні митники все перетрушували — перевіряли навіть зубну пасту й шампунь, — каже. — Жили ми в будинку по п"ять чоловік із іншими українцями з різних областей. Чотири рази літав додому у відпустку, бо скучав за рідними. Оплачувану відпустку давали лише на два тижні в рік.

За годину роботи на заводі він заробляв 9 євро. Після повернення до Полтави чоловік продав свою квартиру і за 1 млн грн купив будинок на 200 "квадратів" у селі Рибці під Полтавою. Влаштувався у м"ясний відділ гіпермаркету "Велика кишеня".

— У порівнянні з ірландцями та канадцями в нас африканська зарплата, — усміхається Віктор.

У Канаду чоловіка запросили за анкетою, що залишив у київській агенції. Там чоловік отримав вищу кваліфікацію м"ясника, його занесли в міжнародний реєстр спеціалістів.

— Розробляв яловичину. За свиняче м"ясо платять менше — із ним легше працювати. А з коровами треба ламати руки й спину, — розповідає. — По вихідних ми їздили до церкви й на рибалку на озера поблизу міста. У звичайному ресторані в Канаді є борщ, котлета по-київськи й вареники. А неподалік від нашого міста було селище Писанка. Там усі — від прачок до поліцейських — говорять українською.

За свиняче м"ясо платять менше

Нині чоловік не працює. За зароблені в Канаді гроші робить ремонт у власному будинку.


Агенція "Аверс-експрес ЛТД" — єдина в Полтаві, що легально працевлаштовує людей за кордоном. Вона співпрацює з Чехією та Польщею.

— У цих країнах розроблені державні програми залучення іноземних робітників у сфери виробництва та сільського господарства. Свої фахівці в них після вступу країн до ЄС виїхали на заробітки до Голландії, Австрії, Англії, — пояснює директор фірми Наталія Кучеренко. — В Америці, Норвегії чи Голландії можна працювати лише нелегально. Офіційно там роблять лише громадяни Євросоюзу.

Жодна країна світу не має угоди з Україною про обмін спеціалістами, кажуть в обласному центрі зайнятості. Домовитися можуть лише конкретні фірми держав.

— Ми маємо договори з рядом підприємств й установ Чехії та Польщі, — каже Кучеренко. — Але бажаючих дотепер було небагато, бо документи оформляли до півроку. Тепер у Польщу можна виїхати за місяць. Та й платять там від 450 до 1 тисячі євро на місяць.

Чехія найбільше потребує робітників на будівництво та заводи. На місяць платять $1,0–1,8 тис. Висококваліфіковані спеціалісти за кордоном мають підтвердити свою кваліфікацію — скласти іспит. Без знання англійської мови беруть на роботу лише у країнах близького зарубіжжя.

— Консульство відкриває робочу візу лише тоді, як перевірить установу роботодавця, умови роботи та проживання, — веде далі Кучеренко. — Витрати на оформлення легального працевлаштування за кордоном можна відпрацювати за місяць-два. А люди часто не хочуть чекати. Їдуть самі, за туристичною візою чи на запрошення друзів. Особливо в Росію. Там роботодавці часто забирають паспорти — і людина потрапляє у своєрідне рабство. Живе в жахливих умовах і отримує мізерну платню.

Зараз ви читаєте новину «Віктор Нос в Ірландії заробив на будинок». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода