"Коли захурделить, та ще й мороз аж тріщить, то справити потреби для доньки в шкільному туалеті велика проблема, бо він надворі, — розповідає жителька селища Ромодан на Миргородщині, просить не називати її. — Удома ми доньку оберігаємо. А в школі, як припече, то йде в нужник, з якого холод знизу аж свистить. Минулої зими були проблеми із сечостатевою системою. Хоч на школу грішити не хочу. Але десь видно застудилася. Школярі, хто поближче живе, то нужду бігають справити додому".
У Ромоданівській школі навчаються 260 учнів. 12 із них перебувають на обліку із захворюваннями на цистит, пієлонефрит та інші хвороби сечостатевої системи. У місцевій лікарні говорять, що пік звернень дітей щодо цих хвороб припадає на зимовий період.
— У районі є ряд шкіл першого-третього ступеня, що не мають внутрішніх туалетів — у Савинцях, Черкащанах, Кибинцях, — пояснює 30-річна Наталія Хоменко із Миргородського райвідділу освіти. — Також є сім неповних середніх шкіл, у яких туалети також розміщені надворі.
У кожній четвертій школі немає внутрішніх туалетів
У відділі освіти кажуть, питання будівництва внутрішніх туалетів у навчальних закладах на місцевому рівні не вирішити через брак грошей. Школи переважно старої забудови. У наявному приміщенні туалет не зроблять. Його треба ставити зовні, прибудовувати до закладу теплий тамбур. А проектна документація лише по одній школі коштує 60–70 тис. грн.
На Полтавщині в кожній четвертій школі немає внутрішніх туалетів, тобто в теплих приміщеннях. Не вистачає їх у Полтавському, Лубенському, Чорнухинському, Кобеляцькому, Чутівському та Семенівському районах.
2 
1
Коментарі