Розвіюємо міфи та чутки про "Полтавську джерельну"

Стосовно питної води "Полтавська джерельна" існують безліч міфів і чуток щодо її якості. Давайте визначимо, що з них правда, а що — ні.

Вода "Полтавська джерельна" з"явилася на ринку 15 років тому. Тепер вона є однією з найпопулярніших питних вод у Полтаві та по всій області. Останнім часом поширюють усе більше міфів щодо її походження та якості. Такі чутки розпускають, швидше за все, заздрісні конкуренти або споживачі з бурхливою фантазією.

Міф перший: "Полтавська джерельна" — вода з-під крана.

Неправда, неправда, і ще раз неправда! Щоб упевнитися в якості води, ми вирішили завітати на Полтавський завод продтоварів "Світанок" на вул. Карла Лібкнехта, 52.

— Ходімо на територію підприємства — разом пошукаємо той "кран", про який кажуть злі язики, — говорить директор заводу Владислав Галустян, почувши такий міф.

Доставляємо воду зі свердловини завглибшки 700 метрів

На завод саме заїжджає вантажівка з причепом-цистерною та написом "Питна вода".

— Це наша автоцистерна, якою щодня на завод доставляємо природну воду з артезіанської свердловини завглибшки 700 метрів, — пояснює директор і веде до лабораторії підприємства.

— Воду зі свердловини закачуємо в спеціальну автоцистерну та доставляємо на завод, — пояснює начальник лабораторії Лілія Гуленко. — Далі вода проходить вхідний контроль і подається в накопичувальні резервуари. Потім проходить механічну та ультрафіолетову фільтрацію. Після неї залишається такою, якою створила її природа, бо ми не втручаємося в хімічний склад і не змінюємо його. А смак води забезпечує наявність у ній солей і мікроелементів.

Розливається "Джерельна" на фасувально-пакувальній машині. Завод "Світанок" — підприємство з повним циклом виробництва, тому навіть ПЕТ-пляшки, в які наливають воду, видувають у власних цехах.

— Потім воду насичують двоокисом вуглецю на автоматичному сатураторі і пляшки з уже газованою водою щільно закупорюють, — продовжує Лілія Анатоліївна. — Відбувається бракераж готової продукції, після цього пляшки маркуються: на кожну наноситься етикетка, на якій вказані всі характеристики води. І лише після цього воду пакують та відправляють на склад готової продукції.

Міф другий: у воду додають речовину, так званий антибіотик, щоб вона не псувалася.

Стовідсоткова вигадка "спеціалістів", які нічого не знають про воду. Чиста вода добута з глибоких земних прошарків — "жива". І якщо не втручатися в її хімічний склад, може зберігатися незмінною рік, а то й довше. "Полтавська джерельна" проходить шлях від надр земних до розливу в пляшки в повній стерильності, у неї нічого не додають, вода зазнає найсучаснішого методу обробки — озонування, потрапляє до споживача такою, якою створила її природа.

×