Ексклюзиви
Четвер, 31 липня 2008 18:20

Петро Яківець хоче продати музею гоголівські гуслі

Автор: фото: Наталія БОНДАР
  Житель села Книшівка Гадяцького району Петро Яківець показує гуслі, які зберігає вдома на горищі. Їм понад 200 років
Житель села Книшівка Гадяцького району Петро Яківець показує гуслі, які зберігає вдома на горищі. Їм понад 200 років

73-річний Петро Яківець із села Книшівка Гадяцького району зберігає на горищі старовинні гуслі. Музичний інструмент належить родині письменника Миколи Гоголя по материній лінії. Гуслям понад 200 років. Чоловік хоче, аби їх купив музей. Виручені гроші планує віддати на будівництво церкви в селі.

Усе життя Яківець зберігає гуслі на горищі хати.

— Вони важкі. Ніяк тягати туди-сюди, — говорить Петро Кузьмич. — Оце недавно зняли з жінкою, щоб до родичів перевезти. У них вони ціліші будуть.

Гуслі Петрові Яківцю дісталися у спадок від батька Кузьми Павловича. У дитячі роки той жив у селі Веприк Гадяцького району. У тому ж селі мешкав Микола Духов, конструктор важких танків, тричі Герой Соціалістичної праці, лауреат Ленінської та п"яти державних премій.

— Як були дітьми, дуже дружили, — згадує чоловік. — Духов був родичем Гоголя по материній лінії. Його діда Михайла на руках тримав сам Микола Гоголь. Коли Миколі Духову виповнилося 10 років, дід Михайло на день народження подарував йому гуслі. Він їх беріг. Але як прийшла совєтська власть, Духов создав у селі комсомольську організацію. На нього почалися гонєнія, і Духов втік до Охтирки. Перед тим, як їхати, передав гуслі батькові. Казав, що вони гоголівські.

Гуслі за розміром 1,5 м завдовжки. Їх ширина — до півметра. Раніше стояли на ніжках, як стіл. На кришці з червоного дерева із внутрішнього боку було прикріплено два дзеркала. Між ними фотокартки.

— Дзеркала повиймали, як пацанами були, — згадує Яківець. — Що було на фотокартках, не пригадаю.

В Яківців гуслі стояли в хаті замість стола. Нещодавно Петро Кузьмич під кришкою знайшов у них заховані гадяцькі газети за 1903 рік. Відніс їх до місцевої редакції. На гуслях умів грати батько Кузьма Павлович. Послухати його до хати сходилася на свята рідня.

Чоловік перераховує струни. Каже, їх збереглося 50. Переважно середні.

Струни на рибалку повитягали

— Так на рибалку повитягали ж, — підказує дружина Яківця Валентина, 75 років.

У війну Книшівку захопили німці. На городі Яківців впало 28 снарядів. Люди втекли до сусідньої Красної Луки.

— Гуслі зоставили в порожній хаті, — згадує Петро Кузьмич. — Вернулися лиш, коли німці відступили. Сусідську хату спалили, а наша залишилася. Гуслі стояли на підлозі. Не тронули їх. Тільки ніжки повикручували.

Петро Яківець у Книшівці 34 роки працював слюсарем газових установок. Дружина Валентина була агрономом місцевого колгоспу. Мають двох дітей та трьох онуків.

— Гуслі в наслєдство дітям не передаватиму. Та вони й не дуже просять, — говорить чоловік. — Не хочу, щоб на них хтось нажився. От якби музей який купив, я б міг у селі церкву построїти. Це моя мєчта. Щоб на церкву гроші зібрать — грав у лотерею. Але подумав, що то не по Божому.

Улітку цьогоріч у Книшівці почали зводити церкву. Землю під храм подарувала місцева жителька Феодосія Горкун. У дворі Яківця на час будівництва зберігають церковну баню та хрест. Біля хати складені дошки, які привіз настоятель церкви. Син Петра Кузьмича Віталій допомагає церкві брухтом. Його закладають у бетон фундаменту.

Зараз ви читаєте новину «Петро Яківець хоче продати музею гоголівські гуслі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода