Могили жертв Голодомору опинилися під водою

Минулої п"ятниці в Градизьку Глобинського району вшанували пам"ять жертв Голодомору 1932–1933 років.

Селище розташоване на березі Кременчуцького водосховища. Його збудували в 1960-х роках на території 26 сіл Глобинщини, які затонули у Дніпрі. Загалом в Україні таких населених пунктів удесятеро більше. Під водою залишилися і кладовища. Скільки там поховано людей, невідомо.

Квіти на могили рідних люди покласти не могли. Тому після заходу "Прости нас, пам"яте, прости!" в місцевій гімназії імені Олександра Білаша відбулася скорботна хода до Дніпра. Там спустили на хвилі вінки із запаленими свічками.

У Покровській церкві отець Григорій відслужив молебень. Потім хода рушила до монумента "Жертвам Голодомору та сталінських репресій", зведеному чотири роки тому на старому місцевому кладовищі.

— Постійно триває робота пошукового загону "Пам"ять". Учні збирають спогади жертв Голодомору, знаходять листи, засекречені документи, фотографії, — розказує заступник директора гімназії з науково-методичної роботи Ольга Оністрат, 45 років. — Найактивніші пошуковці — Юлія Соколовська, Альона Бабич, Марія Довгопола. Вони посіли перше місце в районі серед активістів пошукових загонів.

— Багато присутніх на заході не могли стримали сліз, коли наш другокласник Ростислав Сухарєв читав молитву голодної дитини до Бога, — додає директор гімназії Алла Салімон. — А випускниця Юлія Капінус отримала гран-прі в Полтаві за свою картину. Вона виконана пластиліновою філігранню і присвячена Голодомору. Цю роботу відправили до Києва.

×