88-річну Марію Писаренко з селища Білики Кобеляцького району поховали 17 вересня. На її похорон зібралися родичі, колишні колеги та учні. Жінка 50 років викладала українську мову та літературу в місцевій школі.
— Не пам"ятаю, щоб вона хоч раз брала лікарняний. Здається, весь час проводила в школі, — пригадує 70-річна вчителька-пенсіонерка Таміла Рябуха. — І на перервах із учнями займалася, і після уроків. А коли в минулому році збиралися на п"ятдесятиріччя школи, Марії вже не було. Казали, з дому не виходить і нікого не впізнає.
У 52-річного вчителя фізкультури Юрія Комлєва Марія Іванівна була класним керівником.
— Я досі знаю назубок майже всі правила правопису. І можу докладно охарактеризувати образ Захара Беркута з повісті Франка, — всміхається він. — Наш клас із Марією Іванівною був на екскурсіях по всій Україні. А мене у восьмому класі навіть приходила додому вітати з Днем народження.
Марію Іванівну доглядала донька Лілія. Вона вже на пенсії, раніше працювала медсестрою в дитячому відділенні місцевої лікарні. Інша донька, Наталія, живе в Києві. У покійної лишилося п"ять дорослих онуків. Чоловік Марії Іванівни помер ще молодим, бо мав поранення з війни.
3 
1
Коментарі