Полтавська обласна рада зняла з реєстру села Фуглі та Запорожці Черкащанської сільської ради Миргородського району. Там не залишилося жодного жителя. Чиновники кажуть, щороку з карти області зникають до трьох сіл. Причини тому: відсутність газу, роботи, шкіл, неякісні дороги і віддаленість від райцентру.
У селі Яблучне Зіньківського району залишився один житель — пенсіонер Іван Садівничий. Чоловік переїхав до села з Харківщини. Побудував двоповерхову дачу, викошує в селі бур"яни і доглядає за кладовищем. Не говіркий. Місцеві пліткують, ніби раніше працював у КДБ. У селі було до сотні хат. Щороку навесні річка Ворскла підтоплювала землі, тому місцеві почали виїздити. Та на 9 травня з"їжджаються з Києва, Харкова, Полтави, Росії та Грузії. Люди збираються на цвинтарі, щоб пам"янути рідних.
20 років у покинутому селі Кочубеївка Новосанжарського району самотньо жила Тетяна Деменко. У неї не було ні світла, ні газу. Діти із Зіньківського району хотіли забрати матір до себе, та жінка відмовлялася. Три роки тому вона померла.
Не залишилося жодного жителя в селі Руда Глобинського району. Мародери повикрадали вікна і двері, поваляли печі й вирізали з них залізо. Із дахів зняли шифер. У сусідніх селах Зубані та Романівка переповідають, ніби зо три роки тому з руданського кладовища витягли три металевих хрести і частину оградки.
Зі своїм бюджетом сільська рада і віника не випише
— Хороше було село. Коли закрили ферму, роботи не стало і люди почали переїжджати в інші села, — розповідає пенсіонерка Марія Олефір, колишня жителька Руди. — Діти до школи ходили за 6 кілометрів, у Зубані. Якось узимку двоє школярок попали в завірюху і заблудилися. Сховалися в копиці сіна. На ранок їх знайшли батьки, та одна дівчина померла. Після такого переселялися ще більше.
Два роки тому в покинуте село Легейди Шишацького району переїхали восьмеро людей із різних регіонів України. Хотіли збудувати хати-мазанки і жити в них зі своїми родинами. Планували розвивати в селі зелений туризм.
Шишацька селищна рада безкоштовно надала їм по 0,25 га землі під будівництво. Пообіцяли ще додати по гектару землі кожному для ведення сільського господарства, якщо зведуть фундаменти під будинки.
Всі восьмеро звільнилися з робіт. Планували жити на заощадження.
Молодь пожила в закинутому селі до осені й роз"їхалася по містах. Назад ніхто не повернувся.
Сільський голова, до ради якого належить одне з покинутих сіл, каже, законно із ним нічого не можна зробити.
— Зі своїм бюджетом сільська рада і віника не випише, — говорить. Просить не вказувати його ім"я й назву сільської ради. — А закинуті будинки можна було би оформити через суд і здавати в оренду. Для цього потрібні чималі гроші. Пускати людей у порожні хати — це самозахват. Можна було би викорчувати старі садки, прибрати хати-розвалюхи і віддати землю в оренду якійсь агрофірмі.
7 
35413
Коментарі