"У селі моя перукарня єдина, — хвалиться 39-річна Людмила Кошова з Петрівців Миргородського району. — Платила шість гривень за місяць оренди кімнати в клубі. Там немає води. Два місяці тому санстанція попередила, щоб шукала нове приміщення. Де його знайдеш? Засумувала. У сільраді води немає, в магазині також. Мушу відкривати перукарню у своїй хаті".
Перукарської справи Кошова навчилася на курсах Миргородського міськрайонного центру зайнятості 10 років тому. Працювала в перукарні при сільраді. Рік тому вона закрилася. 1 березня 2007-го жінка захистила свій бізнес-план у центрі зайнятості. Отримала 1,4 тис. грн допомоги, яку повертати не потрібно.
— Цих грошей на відкриття перукарні не вистачило. Оформлення документів коштувало більше тисячі. На півтори тисячі купила дзеркало, стіл, тумбочку, меблі. З ремонтом перукарня обійшлася в три тисячі гривень, — каже Кошова.
Жінка зізнається, що навесні можна заробити 30 грн на день. Влітку й цих грошей вона не має.
— Дідусів за три гривні брию наголо, — сміється Людмила.
На відкриття власної справи Полтавський обласний центр зайнятості дає до 9 тис. грн. Сума одноразової допомоги залежить від стажу роботи та середньомісячної зарплатні.
— Безробітним, які стають на облік, центр зайнятості три місяці шукає роботу. Якщо не знаходимо — пропонуємо розпочати власну справу, — зазначає Тетяна Рибчановська, 30 років, з обласного центру зайнятості .
Як розпочати власну справу, навчають на семінарах. Підказують вид діяльності, який краще обрати. Безробітний захищає бізнес-план перед комісією. Йому виплачують одноразову допомогу. Якщо за півроку підприємець не розпочав бізнес — вимагають повернення грошей.
— Намагаємося відійти від торгівлі. У селах бракує взуттєвих майстерень, перукарень, — розповідає Рибчановська. — Цьогоріч збільшилася кількість підприємців, які працюють на будівництві. Популярними стали транспортні послуги.
Губернатор Полтавщини Валерій Асадчев, 54 роки, при відкритті власної справи на селі радить звернути увагу на садівництво, квітникарство, бджільництво, розвиток ремесел.
Цього року отримали одноразову допомогу від центру зайнятості та розпочали власну справу 110 селян Полтавської обл. Це кожен третій новий підприємець області.
Понад три тисячі селян Полтавщини пройшли професійне навчання, щоб знайти роботу в місті.
— У сільському господарстві все стає автоматизованим, — говорить директор обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва, 42 роки. — Через це зменшується потреба в робочій силі. Вихід із ситуації — зайнятість сільського населення в місті.
Працівників Глобинського м"ясокомбінату, які їздять на підприємство з сіл району, безкоштовно возять на роботу. Працюють на м"ясокомбінаті в райцентрі Глобине й жителі сусіднього Семенівського району.
А в Кременчуці планують створити центр професійного орієнтування. Місто має потребу в кадрах, а житлом забезпечити людей не може. Тут готові залучати на роботу жителів районів.
2 
1
Коментарі