— Сільське господарство імені Мічуріна хоче забрать на халяву наших породистих коней, бо ми знаходимося на їхній території. Раніше вони допомагали нам їх утримувати. Але ж ми підгодовували і господарських, — розказує директор кінного двору в Глобиному Вадим Буряк, 38 років.

— Тоді вони відрізали світло в конюшні, — продовжує директор. — А діти тепер до тварин ходять через сміттєзвалище, бо "мічурінці" не дозволяють центральним входом. Заріс на їхній території і наш тренувальний майданчик. Тому змушені кататися на аеродромі. До нас приїздять купувати породистих лошаків навіть із Олександрійського кінзаводу. Та ми не можемо їх продати, бо вони без документів. Провести змагання теж, тільки тренування.

У дворі 22 коней. Улітку тут їзді навчалися 22 глобинців від 7 до 30 років. Узимку буде вдвічі більше.

Тварин назбирали по різних господарствах, інших врятували від ножа при розформуванні заводу в селі Святилівка на Глобинщині. Ще кілька років тому конюхи та діти приносили корм із дому. Тоді двоє тварин загинули через відсутність потрібних ветпрепаратів. Нині з поживою допомагають підприємства.

— Раніше була байдужість із боку місцевої влади. А нині депутати нам виділили 40 тисяч гривень на будівництво конюшні. Уже знайшли залізобетонну конструкцію. Плануємо зробити й критий манеж, — веде далі Вадим Дмитрович. — Закупили форму, інвентар, ветпрепарати. На добре слово заслуговують голови райради Олександр Яковенко та райдержадміністрації Іван Новосел. Вони побачили, що наші діти здібні, двох навіть зарахували в збірну області. Тому вирішили піднести кінний спорт на вищий рівень.

×