9 травня зранку у Полтаві біля парку Слави збираються близько 10 тисяч людей. Частину вулиці Фрунзе перекрили для руху автівок. Виставили кордон з міліціонерів. До Меморіалу Солдатської Слави першими прийшли полтавські комуністи з червоними прапорами і кульками з радянською символікою.
"Традиційної солдатської каші біля меморіалу не буде. Бо міська рада влаштувала частування ветеранів ще вчора. Тому зберемо ветеранів самі і пригостимо кашею та наллємо по п'ятдесят грам горілки у себе в організації, - каже комуністка Тамара Смолійчук. - Ще плануємо провідати ветеранів на домах, хто не зміг сьогодні дійти. По Полтаві пустимо колону машин, які їздили у часи війни. Нехай молодь теж пам'ятає ті роки".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Наш народ не вийшов переможцем" - у Черкасах вшанували жертв Другої світової війни
Біля жінки граються діти 5-6 років синіми кульками з емблемами Партії регіонів. Їх роздають в наметі за 200 метрів навпроти Обласної організації Партії регіонів. Також видають Георгіївські стрічки бажаючим.
"Ми провокацій не влаштовуємо. Сьогодні треба святкувати, а не політичними гаслами кидатися", - киває жінка на дітей.
На вулиці спека. Люди ховаються у парк. Початок мітингу затримується на 20 хвилин. З натовпу виходять міський голова Олександр Мамай, губернатор Полтавщини Олександр Удовіченко і голова обласної ради Іван Момот. За ними ідуть ветерани. Урочистості тривають близько 20 хвилин. Після промов, керівники області тиснуть руки ветеранам. Олександр Мамай одразу відходить, руку ветеранам не простягає. До Меморіалу Слави підпускають ветеранів. Ті кладуть квіти, дехто віддає честь.
"Поки свої пики не покажуть біля пам'ятника, ветеранів не пустять, - обурюється 50-річна Галина Іванівна, у руках тримає букет бузку. - Звикли зі свят робити показуху. У мене, може, там батько лежить. А я не можу по-людськи до могили доступитися, поки начальство не поїде".
Керівники області і міста відходять від меморіалу. Охорона колонами підпускає людей. Спочатку ідуть депутати, громадські діячі. Між ними — колишній мер Полтави Андрій Матковський. Вбраний у білу сорочку, на грудях Горгіївська стрічка. Далі ідуть ветерани війни, студенти і школярі.
Після покладання квітів ветерани стоять на сонці групами, не знають куди подітися. Всі лавки зайняті, у парку стоїть лише одна бочка з квасом. Він платний. Немає традиційних наметів, де щороку роздавали безкоштовно воду, солдатську кашу, бутерброди і спиртне.
"Якби була ще одна війна, пішов би не роздумуючи. Бо це вже не Україна, а страна бандюковичів, - втирає очі від сліз 90-річний Євгеній Бєлий, ветеран Другої світової війни. - Я лишився єдиний у світі з тих, хто штурмував Рейхстаг. Всю війну пройшов мінером. На штурмі вранці командир послав з напарником розвідати, чи не замінований підхід. Там дванадцять східців, кожну пам'ятаю. На четвертій у когось ззаду нерви здали, не видержав і крикнув: "Ура-а!". А це на війні страшне. Всі солдати піднялися — пішла волна. Нас, мінерів, на руки підняли і занесли всередину. Зате на Рейхстагу розписався. А зараз лишився холостяком — жінка три роки тому померла. Получаю пенсію — все іде на продукти і лікарство".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яценюк поклав квіти у Парку Слави під вигуки "фашисти"
Поряд проходять двоє ветеранів. В одного в руках старий чорно-білий портрет русявого чоловіка.
"То батько мій - Олексій Матвійович Ситний. Пропав безвісти в Угорщині, недалеко від Будапешту. Від нього мені лишилася тільки фотографія, - говорить Олександр Ситник, 78 років. - Приходжу сюди щороку. Сьогодні чуть не задавили — народу, як ніколи багато".
"Я теж воював, тільки не захотів сьогодні ордени вдівати, - долучається до розмови Олександр Пустовгар. - Кому нагороди показувати? Оцим комуністам, що бігають, як клоуни вряжені. Вони продалися "регіоналам". Земля у нас дійсно родюча, тільки влада бандюча. Не хочу сьогодні про них говорити. Я товаришів пом'янути прийшов".
Люди розходяться за десять хвилин.
"Такого святкування ще ніколи у Полтаві не було, - каже 35-річна Маргарита Іванова. - Постійно концерти влаштовували у парку біля Меморіалу Слави. А це всі заходи розкидали по всьому місті. Видно, щоб ветерани туди не дійшли. Бо робиться все "для галочки". А людей і правда нагнали. В мене старша дитина — у девятий клас ходить. То в примусовому порядку половині сказали явитися. Цей рік — показовий перед виборами. "Регіонали" стараються влаштувати показуху".
Коментарі
37