7 лютого минає два роки після другого туру президентських виборів, на яких перемогу отримав Віктор Янукович. За нього тоді проголосували 12,5 млн виборців. Інший кандидат в президенти, Юлія Тимошенко, отримала на 900 тис. менше.
Голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що виборча боротьба була нервовою, напруженою та конкурентною.
Завдяки чому вибори президента увійдуть в історію?
- Тим, що в черговий раз вибори пройшли у спокійній ситуації. Передача влади в Україні відбулася без конфлікту. Це одна з ключових, важливих ознак демократії. Зарубіжні журналісти писали: Янукович взяв реванш, відбулася помста за Майдан. Але важливо те, що була легітимна, хоч і жорстка, конкуренція. Дай Бог нам зберегти цю традицію і надалі, аби наступні парламентські чи президентські вибори підтверджували демократичність політичної системи, реальну змагальність і давали можливість оновлювати владу.
Що може завадити у майбутньому проведенню демократичних виборів?
- Цьому завжди можуть заважити авторитарні тенденції. Президентська система завжди має певні спокуси і ризики. Це спостерігається не лише у нас, а й в усіх пострадянських країнах. На виборах 1999 року такі спокуси були у Кучми. Але коли настав час, він зробив правильний вибір і не пішов на третій термін президентства, передавши владу. Інша річ, що були спроби вплинути на ситуацію через конституційну реформу, але вони не зіграли на користь Кучми.
ФОТОРЕПОРТАЖ: Янукович на очах у іноземних послів залишав Раду під крики "Ганьба!"
Чому Тимошенко не визнавала Януковича переможцем?
- Це такий політичний стиль і особливості самої Тимошенко. Вона не здається. Вважала, що Янукович переміг нечесно. Сподівалася, що можна буде повторити ситуацію 2004 року, а суспільство, яке тоді було на Майдані, не підтримає його перемогу. Сам легітимний характер перемоги Януковича вибивав цей козир із рук Юлії Володимирівни. Під час помаранчевої революції як мінімум у половини громадян було відчуття, що перемога Януковича у другому турі була нечесною. У лютому 2010 року цього вже не було. Тому Тимошенко не вдалося вплинути на суспільні настрої, навіть коли вона намагалася оскаржити результати виборів у суді. Тим паче, що було велике розчарування і певна недовіра до неї особисто. Інша річ, що значна частина людей, які тоді спокійно сприймали перемогу Януковича, згодом пожалкували про це. Зараз ми це бачимо не тільки по його противниках, а й по прихильниках.
Усі міжнародні організації визнали ті вибори чесними. Чия це була заслуга?
- У нас не було виборів, які б пройшли без проблем. Завжди вистачало фонового бруду. Тут питання в тому, чи впливало це на загальний результат. На виборах 2010 року не було концентрації влади в одних руках. Частина була у президента, друга – у прем'єра. У опозиції, яку тоді очолював Янукович, був вагомий вплив на парламент і багато місцевих рад. Він був популярним регіональним лідером. Ця розпорошеність так званого адміністративного ресурсу була основною передумовою чесної конкуренції. Головне було те, що влада не могла результативно втрутитися у виборчий процес. Основні його учасники діяли більш-менш в рамках правих. Суттєвих порушень не було, бо існував взаємний контроль. Хоча вони і підозрювали одне одного. Зокрема, "регіонали" побоювалися, що Тимошенко може відізвати своїх людей із комісій, і вибори будуть зірвані.
ЧИАТЙТЕ ТАКОЖ: Тейшейра підтвердив - керівники ЄС не хочуть бачитись з Януковичем
Гарантом проведення чесних виборів тоді виступив президент Віктор Ющенко. Чому він не пішов шляхом "закручування гайок" і підгрібання всього під себе?
- Не треба перебільшувати роль Ющенка. Хоча він не втручався у виборчий процес, не оскаржував результати виборів і спокійно без проблем передав владу. Але тоді всі розуміли: Ющенко йде. По рейтингах це було очевидно. Він програв ще до початку виборчої кампанії, а після першого туру виборів став "кульгавою качкою". Суспільство, еліти почали ділитися і ставити на Януковича чи Тимошенко, а не на нього.
Чому Янукович, якому дали можливість перемогти чесно, далі повівся не демократично - підгріб під себе більшість депутатів парламенту, змінив Конституцію, посадив політичних опонентів?
- Бажання взяти владу у свої руки є у більшості політиків. Багато хто з оточення Ющенка 2005 року пропонував йому зробити те саме – зберегти в своїх руках максимальні повноваження. Тимошенко на посаді прем'єра прагнула того ж. Політичний досвід Януковича сприяв формування у нього напівавторитарного мислення: якщо є шанс, треба брати владу. Цього хотіла і його партія. Те, що вони зробили це швидко, стало їх політичної перемогою. Сценарій підкупу "тушок" був розроблений заздалегідь. Я про нього чув у неформальних розмовах ще у лютому 2010 року - до того, як Янукович офіційно став президентом. Технологічно вони були готові швидко брати владу, що і зробили. Діяли за логікою пострадянських країн, де демократія – це маніпулятивний фон, коли у боротьбі за владу не звертають увагу на правові обмеження. Але зараз вони як раз і розплачуються через цю надмірну концентрацію влади у одних руках. Українська дійсність не дуже відповідає таким жорстким президентським діям. Свого часу це відчув і Кучма. Хоча він завжди уникав надмірної концентрації влади в своїх руках. Зараз вся відповідальність лежить на Януковичі, що створює йому серйозні проблеми, зокрема в ефективності функціонування вертикалі влади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На обігрів дачі Януковича виділили 700 тисяч
Чим може президент повернути собі прихильність виборців, які за нього проголосували 2010 року?
- Головний рецепт успіху - ефективна політика та соціальна стабілізація. Виборці Януковича чекали від нього обіцяного покращення життя, зростання рівня їхніх прибутків. Замість цього зіткнулися із низкою непопулярних рішень. Хоча треба віддати належне президенту та уряду, що вони відважилися на їх втілення. Але треба було діяти швидко і не розтягувати процес реалізації реформ. Поки був кредит довіри, треба було їх реалізовувати. Януковичу зараз треба більше приділяти уваги персональному контролю. Він не завжди це робить. Тут питання власної поведінки. Зараз він трохи розслабився і переклав відповідальність за деякі рішення на своє оточення – уряд, Адміністрацію президента. Плюс виникли хибні цілі – справи проти Тимошенко та Луценка. Це були помилкові рішення. Замість того, щоб займатися серйозними проблемами, влада повинна "пожинати" наслідки цих справ. Вони створили додаткову напругу в суспільстві і в стосунках із Заходом. Янукович зараз має повернутися до реального політичного життя і персонально контролювати виконання тих завдань, які він ставить.
3 
8759
Коментарі
20