Володимир Путін повторює помилки СРСР, пропонуючи святкувати те, чого насправді в Росії немає.
Так нове свято Росії "День єдності", яке у Москві відзначили демонстрацією 4 листопада, охарактеризував професор Державного університету Ілії (Грузія) Олег Панфілов для Крим.Реалії.
Він нагадав, що традиція подібних "святкувань" пішла ще з радянських часів — зі святкування річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, 7 листопада, і Дня солідарності трудящих 1 травня.
"Це були найрадісніші дні для радянських людей, коли влада вимагала веселощів, а люди із задоволенням відгукувалися на заклик. Радощів у радянському житті було мало, і будь-який привід сприймався як можливість прокричати здравиці, потім сісти за стіл - випити і закусити. У нового російського свята 4 листопада була спроба зобразити приблизно те, до чого звикали радянські люди кілька десятиліть. Однак вийшло пошло і не цікаво", - пише Панфілов.
Щодо самого дня — 4 листопада, то навіть російські історики сумнівалися, чи варто цю дату робити головним святом країни. Однак таким було побажання президента.
"Путін хоча і вихований у радянській ідеології, повинен був розуміти, що за всю історію створення спочатку Російської імперії, а потім і СРСР, ніхто з 190 народів добровільно не приєднувався. А якщо й погоджувалися на співжиття, то тільки під умови, які одразу ж порушувалося або царями, або комуністами. Як, наприклад, Георгіївський трактат, підписаний у 1783-му, який через 22 роки порушили по всіх пунктах. Або угода Медведєв-Саркозі-Саакашвілі. Або Мінські домовленості по Донбасу. Народну єдність можуть відзначати як свято ті держави, в яких народи насправді розуміли зміст об'єднання і єдності. Але навряд чи метою "народної єдності" може бути концтабір, порушення всіх цивільних прав і повна відсутність демократичних інститутів. По-путінськи день "народної єдності", як і в радянські часи, - це колона з людей, що зображують веселощі", - пише Панфілов.
Детальніше читайте у блозі Олега Панфілова "Скрипучі "скрєпи" Путіна".
6 
8759
Коментарі
3