Взаємини між Туреччиною і Сирією вкрай загострилися після бомбування турецького міста Акчакале. Тоді загинуло двоє жінок і троє дітей. Дамаск назвав це помилкою і вибачився. Однак армія Туреччини все одно завдала удару у відповідь по території Сирії. Після цього турецький парламент дав добро на введення військ у Сирію.
- Є декілька причин такого рішення турецької влади. До інциденту з обстрілом ніхто не підтримував ідею турецького прем'єра Реджепа Ердогана про створення буферної зони на території Сирії, - каже в інтерв'ю для Gazeta.ua журналіст-міжнародник Ігор Слісаренко. - Попри те, що там вже більше року йде громадянська війна, Захід відкидав можливість створення буферної зони. Тепер є залізний привід – обстріл турецької території. Прем'єр-міністру Туреччини просто треба бути послідовним. Друга причина – активізація курдських бойовиків у самій Туреччині. Жоден день не проходить без нападу на поліцейських чи військових. Тому ситуацію можна використати по максимуму проти курдів. Є ще третій момент – справи проти турецьких генералів. Нещодавно були гучні процеси над військовими керівниками. Очевидно, що невдоволення Ердогана не обмежується лише ними. Але й в армії росте невдоволення. Тому військо треба чимось зайняти. А чим? Тільки військовими діями.
Хто міг нанести удар по турецькому місту?
- З інцидентом нічого не зрозуміло. Сирійський уряд заперечує свою причетність. Їм це не потрібно. У них й так не прості відносини з Туреччино. Офіційний Дамаск від цього нічого не виграє. Мабуть, це акція сирійських бойовиків. Їх дуже багато, там сила силенна бригад імені якогось польового командира. Тому правдоподібно, що хтось хоче підштовхнути Ердогана до таких дій.
Кому це вигідно у Сирії?
- Усім без винятку групам бойовиків. Їм треба своє Бенгазі, як було в Лівії. Тобто їм треба тил.
До кого може апелювати президент Сирії Башар Асад, якщо турки зайдуть на територію його країни?
- Якщо Анкара буде створювати буферну зону, то Туреччина йде на конфлікт з Іраном. Тегеран неодноразово попереджував, що він не залишить своїх одновірців шиїтів. По великому рахунку, якщо дуже спрощувати ситуацію, боротьба йде між сунітами та алавітами-шиїтами.
Кому загрожує знищення після приходу до влади революціонерів?
- Мусульманам-шиїтам, які переважно алавіти, християнам та всім іншим маленьким народам – черкесам, наприклад. Прихід до влади революціонерів в Сирії означає етнічну чистку. Традиційно 60 процентів населення складають мусульмани суніти. Десь до 20 складають шиїти. Десь в районі 10 алавітів – це відгалуження шиїтів. Решта – християни. Точно порахувати важко, бо у документах ніхто не вказує віросповідання. Це, звісно, не означає, що всі суніти проти шиїтів. Більшість генералів суніти. Більшість солдатів – теж суніти. Тому все не так просто. Але якщо спростити ситуацію, то картина така – суніти проти того, щоб ними управляли алавіти-шиїти. Пропаганда побудована на простому заклику: сунітів більше, тому ними не повинні управляти алавітська меншість в їх країні.
Як в умовах Близького Сходу можна виходити з таких конфліктів?
- Історія Сходу не дає простих прикладів. Наприклад, Ліван після війни 1975-1990 років зміг встановити мир. Але припинення вогню не означає зняття суперечностей. Вони залишились. Просто рівень насилля був понижений. Ситуація продовжує бути вибухонебезпечною навіть там .
Чому?
- Не тому що люди там конфліктні чи не вміють себе тримати в руках. Причина в іншому. У свій час кордони різалися Британією та Францією так, як їм було вигідно. І під час цієї нарізки були вже закладені численні конфлікти та суперечності.
Які інтереси інших країн щодо Сирії?
- Перший: Сирія - це союзник Ірану. Вона не приймає диктат жодної країни в цьому регіоні. Друге: територія Сирії найкращий шлях для транзиту енергоносіїв до Європи. Третє: два роки тому великі запаси газу були віднайдені в узбережжі Середземного моря. Довкола них сперечаються Ізраїль та Ліван. Ще й Кіпр має претензії. Якщо якась з цих країн стане єдиним власником – вона найбагатша газова держава у світі. Як будуть розподілятись енергоресурси? Сьогодні це питання. Зрозуміло, що Сирія зі своїм вагомим словом в регіоні нікому не треба.
5 
8759
Коментарі
39