Номер британського видання The Times за 9 грудня вийшов із заголовком "China uses muscle to reinforce Nobel ban. Boycott marks divisions over human rights" ("Китай використовує м'язи, щоб посилити блокаду Нобеля. Бойкот позначає розбіжності з приводу прав людини").
Як відомо, Україна виявилася серед низки країн, представники яких не будуть завтра присутні на церемонії нагородження.
Далі на розгорнутій карті редакція спробувала встановити можливі причини бойкоту церемонії нагородження Нобелівської премії миру тією чи іншою країною. Мотиви держав умовно можна поділити на дві групи - економічні та ідеологічні.
Наприклад, для кубинського уряду зазначено, що Китай - другий за величиною стратегічний партнер з оборотом в 2009 році в $ 1,5 млрд; Колумбія за останні десять років отримала $ 13,9 млрд. інвестицій; Венесуелі обіцяно $ 20 млрд. на розвідку надр; Судан експортує в Китай 30% всієї нафти, що видобувається; Іран очікує близько $ 120 млрд. інвестицій у свої енергетичні проекти і т.п.
Ідеологічні причини вказані поруч з Сербією, яка демонструє солідарність з Китаєм з питання Тибету, сподіваючись на відмову китайського уряду визнати Косово.
Туніському уряду приписують страх за ситуацію з правами людини в самій країні. А Пакистан підтримує політику Китаю в Тибеті, озираючись на проблеми в провінції Кашмір.
Єдина країна, якій приписують ідеологічні та економічні причини бойкоту - Росія, яка з одного боку нібито не хоче визнавати проблему з правами людини в Китаї, враховуючи стан справ в самій Росії, а з іншого - розраховує на вигідну економічну співпрацю.
Що ж стосується України, у статті зазначено, що Київ нещодавно отримав зобов'язання Китаю інвестувати $ 4 млрд. в інфраструктурні проекти.
Звичайно, поруч можна було б вказати ще й угоди між торговельно-промисловими палатами України і Китаю, контракти в космічній сфері, угоду про будівництво залізниці від аеропорту Бориспіль до Києва і газотурбінної гідроелектростанції в Щолкіно.
Не слід також забувати про Меморандум про співпрацю між Партією регіонів і Комуністичною партією Китаю.
Таким чином, Україна потрапила до числа країн, які під тиском Пекіна вважали за краще закрити очі на ситуацію з правами людини в обмін на конкретні економічні вигоди, пише The Times.
За матеріалами Української правди, Цензор
4 
8759
Коментарі
2