Справам Розенблата і Полякова дали прогноз

Солом'янський райсуд Києва обрав нардепу Бориславу Розенблату запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 млн грн. Справі нардепа Максима Полякова поки не дали рух. Обох підозрюють у хабарництві за сприяння у видобутку бурштину.

Gazeta.ua поцікавилася у експертів, як далі рухатимуться справи і чому до підозрюваних у корупції застосовують застави.

 

"Заставами влада з одного боку хоче показати суспільству і всьому світу, що йде боротьба із корупцією. З іншого - підслідним дають можливість відкупитися", - каже керівник Українського центру прямої демократії Ігор Курус.

"Справи Розенблата і Полякова будуть висіти, а суди йти. Раніше теж були гучні затримання, які нічим не закінчувалися. Згадаємо Новинського (народний депутат із "Опозиційного блоку", його підозрюють у причетності до незаконного позбавлення волі архієпископа Олександра Драбинка 2013 року. - Gazeta.ua), якого позбавили депутатської недоторканності. Але далі нічого не відбувається. Єдиний, кого тримають під вартою, це колишній голова фракції Партії Регіонів Олександр Єфремов.

Йдуть "договорняки". Мовляв, дамо заставу, якщо втечеш, то втечеш. Як ні — будемо тягнути справу, наскільки можемо, а потім закриємо за строком давності. Такі ігри відбувається на найвищому рівні тих, хто керує державою. Зокрема, президента. Вони керують процесами, створили антикорупційні правила. Антикорупційні суди стануть черговою серією, якою годуватимуть західних партнерів і українців: у нас нічого не виходить, тому потрібні такі суди. А на це потрібно 3-4 роки, тому нам ще треба трошки часу", - каже експерт.

 

"Проблема нашого правосуддя зовсім не у заставах, а в спроможності довести провину. Із цим велика проблема", - говорить філософ Сергій Дацюк.

"Якщо людина нагострила лижі за кордон, то вона утече ще до арешту. Але якщо вже не втекла, то ще на щось сподівається. Наприклад, вирішити ситуацію у корупційний спосіб. Тому принципового значення, де сидітиме підозрюваний - вдома або у тюрмі, немає. Якби були нормальні тюрми, то могли б і там потримати.

Розвиток справи не залежить від зусиль прокуратури і навіть самих Розенблата і Полякова. А винятково від того, наскільки покращилась судова система. Наскільки правлячий клас відлюстрував її. Якщо не зміг, то низька ймовірність що ці депутати опиняться за ґратами. Із тих, на кого парламент давав згоду про притягнення до відповідальності, сидів тільки Лозинський (член фракції "Блоку Юлі Тимошенко" у Верховній Раді шостого скликання, нардеп Віктор Лозинський отримав 14 років тюрми 2011-го за вбивство односельця. 6 квітня 2016 року його достроково звільнив Апеляційний суд Київщини. - Gazeta.ua). Нинішнє керівництво країни не має політичної волі завершити люстрацію судової системи", - каже філософ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Раді зареєстрували законопроект про скасування депутатської недоторканності

×